Вільшанська ОТГ, Життя, Світ, Суспільство
Корінні народи України: боротьба за права в Криму
Дата: 08.08.2025 13:41
Кількість переглядів: 26
9 серпня світ відзначає Міжнародний день корінних народів, встановлений ООН у 1994 році. Ця дата підкреслює важливість прав, культур та внеску корінних народів. В Україні цей день набув особливого значення після 2014 року, ставши символом боротьби корінних народів України — кримських татар, караїмів і кримчаків — за свої права на рідній землі, в українському Криму.
20 лютого 2014 року розпочалася тимчасова окупація Криму Російською Федерацією. Наступні події, зокрема псевдореферендум 16 березня, були визнані нелегітимними міжнародною спільнотою, що було підтверджено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року.
Історія утисків української та кримськотатарської ідентичності в Криму сягає давніх часів, особливо в період Російської імперії та радянської доби. Влада активно проводила політику русифікації, перейменовувала населені пункти, знищувала пам’ятки та витісняла рідні мови. З 2014 року, з початком тимчасової окупації півострова, ці процеси стали ще агресивнішими. Корінні народи України зазнають систематичних порушень прав. Окупаційна адміністрація застосовує російське законодавство для придушення інакомислення, а багатьох українців і кримських татар депортують або змушують залишати півострів. Триває знищення культурної спадщини, перейменування топонімів, витіснення кримськотатарської мови та привласнення культурних об’єктів. Мілітаризація Криму перетворила його на військову базу, а екологічна деградація погіршує умови життя.
Станом на 23 червня 2025 року щонайменше 220 осіб ув’язнені через політично вмотивовані переслідування в Криму. Серед них 133 – представники кримськотатарського народу, яких безпідставно звинувачують у “тероризмі” чи “екстремізмі”. Це свідчить про цілеспрямовану політику придушення опору, обмеження свобод та витіснення корінного народу з його історичної батьківщини.
Ще 1472 справи, передані до “судів” за статтею 20.3.3 КпАП РФ про “дискредитацію збройних сил РФ”, зафіксовано станом на 17 липня 2025 року. У 1340 випадках вже винесено вироки. Майже кожна друга особа, що зазнає переслідувань у Криму за проукраїнську позицію – жінка.
Незважаючи на тиск, представники корінних народів України чинять ненасильницький спротив: зберігають мову, традиції, релігію. Вони створюють культурні простори, освітні та медійні ініціативи, ведуть цифрову боротьбу за правду. Кожен елемент культури – це форма непокори окупації. На півострові діють рухи спротиву, які поширюють листівки, збирають дані про окупантів, документують порушення прав людини. Тисячі мешканців Криму, включно з кримськими татарами, захищають Україну зі зброєю в руках у лавах ЗСУ та добровольчих батальйонах.
Україна активно працює над захистом прав корінних народів. У липні 2021 року Верховна Рада ухвалила Закон “Про корінні народи України”, визнавши кримських татар, караїмів і кримчаків корінними народами. Закон гарантує їхні культурні, освітні та мовні права, а також захист від примусової асиміляції.
У 2022 році Кабінет Міністрів затвердив Стратегію розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки. З 2021 року тривала розробка нової орфографії кримськотатарської мови на латинській основі, а в травні 2025 року МОН запустило онлайн-платформу для вивчення української та кримськотатарської мов для мешканців окупованого Криму.
У травні 2023 року Урядом затверджено Концепцію Державної цільової національно-культурної програми “Єдність у розмаїтті” на період до 2034 року, що передбачає реалізацію культурних та освітніх ініціатив корінних народів.
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим активно працює над захистом прав корінних народів, розробляє зміни до законодавства, ініціює воркшопи для молоді, адвокаційні кампанії, бере участь у формуванні політик реінтеграції та підтримує ініціативи на стику державної політики й громадського сектора. Воно координує міжвідомчі дії, пов’язані з освітніми програмами та захистом культурної спадщини, а також долучається до вшанування значущих подій, як-от День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. З 2023 року триває акція “Листи до вільного Криму”, що дозволяє писати листи незаконно ув’язненим громадянам України.
МЗС України у 2021 році ініціювало Програму адвокаційного менторства кримських політв’язнів. Вона спрямована на привернення уваги міжнародної спільноти до ситуації з правами людини в окупованому Криму та до фактів незаконного утримання громадян України, зокрема кримських татар. МЗС також працює з урядами іноземних країн для визнання депортації кримськотатарського народу у 1944 році актом геноциду.
Міжнародний день корінних народів світу є важливим інформаційним приводом для підсилення голосу корінних народів України та привернення уваги до ситуації в окупованому Криму.
Цей день фокусує суспільну і міжнародну увагу на процесах, які РФ намагається приховати: репресії, витіснення ідентичності, знищення культурної спадщини, зникнення мов і системну русифікацію.
За матеріалами Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим
« повернутися


