9:00. Хвилина мовчання. Зупиніться та віддайте шану нашим Героям. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять солдата резерву Збройних Сил України Василя Білого (07.03.1965 – 29.09.2014), старшого матроса Військово-Морських Сил ЗСУ Ігоря Ткача (10.12.1997–29.08.2024).

🇺🇦 Василь Білий народився та здобув освіту в місті Краматорськ на Донеччині. Понад двадцять років свого життя він присвятив місту Славутич, де активно працював у приватних підприємствах. Пізніше його шлях знову проліг до Краматорська. У 2014 році, коли його рідне місто було тимчасово окуповане російськими бойовиками, Василь Білий переїхав до Києва та долучився до батальйону спеціального призначення Національної Гвардії України «Донбас». Він служив як гранатометник, старший стрілець-навідник. Влітку 2014 року, разом з побратимами батальйону, брав участь у визволенні міста Попасна. Трагічно загинув під час виходу з Іловайського котла, коли вантажівка, в якій він перебував у складі автоколони батальйону «Донбас», була розстріляна російським танком. Похований у місті Краматорськ. Посмертно нагороджений орденами: «За мужність» III ступеня, «Іловайський Хрест», «Хрест Героя». Василю Білому посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».

🇺🇦 Ігор Ткач народився та навчався у місті Славутич, де також досяг значних успіхів як спортсмен, будучи вихованцем Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи. Він успішно закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України. Кар’єру розпочав на підприємстві «Вітава». У 2021 році Ігор Ткач розпочав строкову службу у Військово-Морських Силах України. Його життя обірвалося 29 серпня 2024 року, під час виконання військового обов’язку, внаслідок ворожого обстрілу корабля поблизу села Бурлача Балка Одеської області. Він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Ігорю Ткачу посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича».

Пам’ятаємо…