Сьогодні, о 9:00 ранку, вся Україна, і зокрема Рівненщина, схилила голови в хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять наших найдостойніших синів і дочок — загиблих захисників України. Це не просто ранкова традиція, це глибокий вияв поваги та скорботи за тих, хто віддав найцінніше — власне життя — за свободу, незалежність та майбутнє нашої держави. Кожна така хвилина — це нагадування про високу ціну миру та про тих, хто цей мир здобуває ціною власної крові.

🕯На Рівненщині в останню дорогу провели п’ятьох загиблих захисників України. Це Максим Власенко та Мирослав Кур’янік із міста Рівного, Сергій Гаєвський із села Завидів Острозької громади, Сергій Малевич з міста Корець, та Вадим Триндусь з міста Дубно. Кожен з них — це цілий світ, чиє життя обірвалося занадто рано, залишивши по собі невимовний біль для рідних та близьких, і непоправну втрату для громади та всієї країни. Їхні імена тепер навіки викарбувані в історії України як символи мужності та самопожертви.

🇺🇦Ці загиблі захисники боролися до останнього подиху, відстоюючи кожен клаптик рідної землі. Їхня відвага, стійкість та непохитна віра в перемогу надихають нас не здаватися, навіть у найважчі часи. Ми пам’ятаємо кожного, хто пішов на війну, але не повернувся додому. Ця пам’ять – це наш обов’язок перед ними, перед їхніми родинами, які переживають невимовне горе.

Схиляємо голови в скорботі. Вічна шана та пам’ять Героям. Детальніше про загиблих захисників.

Втрата кожного воїна — це глибока рана для всієї країни. Особливо болісно, коли така трагедія торкається конкретних громад, як от у випадку з Рівненщиною. Міста Рівне, Корець, Дубно та Острозька громада сьогодні разом з усією Україною переживають горе. Це спільний біль, який єднає нас у прагненні перемоги та у прагненні гідно вшанувати пам’ять полеглих.

Згадуючи загиблих захисників, ми не лише віддаємо шану їхнім подвигам, але й підтверджуємо нашу власну відповідальність. Відповідальність за те, щоб їхня жертва не була марною. Відповідальність за майбутнє України, за яке вони боролися. Пам’ять про загиблих захисників має надихати нас на єднання, на підтримку тих, хто бореться зараз, та на допомогу родинам полеглих героїв.

Цей день, як і багато інших, нагадує нам про важливість єдності. Коли ми згадуємо загиблих захисників, ми стаємо сильнішими. Ми стаємо одним цілим, нацією, яка ніколи не забуде своїх Героїв. Від Рівного до найвіддаленішого куточка України, ми всі разом схиляємо голови. Вічна пам’ять і слава нашим Героям!