9:00. Хвилина мовчання. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять славутичан, які віддали своє життя за рідне місто. 25 березня 2022 року – трагічна дата, коли загинули чотири відважні бійці Територіальної оборони міста Славутича. Їхній героїзм та самовідданість назавжди залишаться у серцях мешканців міста.

Володимир Макарчук (22.02.1975-25.03.2022).
Народився у с. Снитище Народицького району Житомирської області. Протягом 20 років служив у в/ч 3041. З початком повномасштабного вторгнення росії вступив до лав добровольчого формування територіальної громади Славутича, щоб захищати рідну землю. Загинув, розстріляний окупантами під час спроби вивезти пораненого побратима.

Олександр Зацепін (12.12.1965-25.03.2022).
Народився та здобув освіту в Миколаєві. З родиною переїхав до Прип’яті, де завершив навчання в ПТУ. З перших днів будівництва Славутича проживав у місті. Працював у ДСК-3 та компанії «ЮТЕМ». Мав бойовий досвід як учасник АТО. Віддав життя, захищаючи рідне місто Славутич.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сергій Бархатов (29.08.1962-25.03.2022).
Народився у місті Кінешма Російської РФСР. З 1987 року брав активну участь у будівництві Славутича. Працював на бетонному заводі тресту «Славутичатоменергобуд», був водієм в ПРП «АТАСС» та на Чорнобильській АЕС. Також був учасником АТО. Загинув, захищаючи місто.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сергій Сидоренко (11.09.1962-25.03.2022).
Народився у с. Старі Шепеличі Чорнобильського району. Після закінчення школи навчався в ПТУ у Києві. Працював на заводі «Юпітер» у Прип’яті. З 1988 року працював на Чорнобильській АЕС, а потім – у ВП «Атомремонтсервіс». З початком повномасштабного вторгнення росії взяв до рук зброю, сів за кермо власного автомобіля та вступив до лав добровольчого формування територіальної громади Славутича. Загинув, захищаючи місто Славутич.

Володимиру Макарчуку, Олександру Зацепіну, Сергію Бархатову та Сергію Сидоренку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Славутича» (посмертно). Їхній подвиг назавжди залишиться в пам’яті.

Пам’ятаємо…