9, 10 березня щороку Україна відзначає Шевченківські дні – величну пам’ять про Тараса Шевченка, постать, без якої неможливо уявити українську історію та культуру. Творчість Кобзаря – це не просто література, це голос нації, втілення її совісті, болю та прагнень. Шевченко кликав до пробудження, закликав відчути відповідальність за долю рідної землі. Його слово було зброєю, а думки запалювали серця, розвіюючи темряву безнадії. Шевченко жив у складну епоху, проте його візія вільної та сильної України була ясною, як сонце. Його життя – це приклад незламності духу, а спадок – безцінний скарб для прийдешніх поколінь. Він вчив нас любити Україну всім серцем, відстоювати правду та зберігати пам’ять про власну ідентичність. Його пророчі слова, звернені до нас через століття, звучать як актуальний заклик до дії: “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!”, а також: “В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.” (Поема “І мертвим, і живим, і ненарожденним…”). Ці слова нагадують нам про важливість захисту національної ідентичності та боротьби за незалежність. Ці рядки, написані понад 150 років тому, продовжують надихати українців на боротьбу за світле майбутнє. Поезія Тараса Шевченка – це заклик до боротьби за справедливість та правду. Нехай його безсмертний дух завжди веде нас вперед! Низький уклін Великому Кобзареві, Пророку, Сину України! Читаємо, пам’ятаємо, шануємо!