Після тривалого періоду медіа-мовчання, видатна 95-річна поетка та письменниця Ліна Костенко дала глибоке інтерв’ю відомому культурному діячу Сергію Жадану. Ця розмова відбулася для проєкту “Радіо Хартія” і стала значною подією для шанувальників української літератури. У ході діалогу Ліна Костенко розкрила, що активно працює над масштабним історичним романом, дія якого розгортається у складні часи Гетьманщини. Ця нова книга Костенко обіцяє стати важливим доповненням до її творчого доробку, заглиблюючись у малодосліджені аспекти української історії.

Центральна тема роману стосується постатей українців, які були безпосередньо причетні до формування ідеологічних засад Російської імперії. Зокрема, письменниця згадує відомого богослова та ректора Києво-Могилянської академії Феофана Прокоповича, автора сумнозвісного російського “Духовного регламенту”, який сприяв підпорядкуванню московської православної церкви не патріарху, а світській владі царя. Також у центрі уваги буде Олександр Безбородько, син генерального писаря Гетьманщини, який досяг найвищої посади канцлера Російської імперії, ставши однією з ключових фігур імперської політики.

Основна ідея цього історичного роману – зрозуміти глибинні причини того, як і чому українці опинилися серед творців імперії, та яку відповідальність чи значну роль вони в цьому відіграли. Це не просто опис подій, а спроба осмислити складні історичні процеси та особистий вибір. Ліна Костенко, як завжди, підходить до теми з надзвичайною ретельністю та філософською глибиною.

У відвертій розмові з Сергієм Жаданом Ліна Костенко гостро критикує популярну тезу про те, що українці нібито “побудували імперію, а отже, й мають її зруйнувати”. Вона наголошує на заплутаності історичних наративів, прагнучи знайти справжню істину. Письменниця підкреслює, що “У нас все настільки заплутано… Мені треба знайти істину причину, розумієте? Тому що у нас навіть останнім часом почали казати “Та ми, українці, їм побудували імперію. Ми її, значить, і розвалимо”… А чи це так добре, що ми їм її побудували?… Це страшно складно. Я зараз дописую книжку, де про це. Оці українці – наш піп Феофан Прокопович підкинув Петру І ідеї, од яких ми зараз задихаємось…“

Вона продовжує аналізувати вплив таких діячів, як Безбородько, який був неймовірно могутнім, керуючи як зовнішньою, так і внутрішньою політикою Російської імперії. “Безбородько – він же справді був таким могутнім. Він же і зовнішню політику Російської імперії, і внутрішню – він же цим всім заправляв. Безбородько, який був клерком у Глухові спочатку, а його привезли [в Петербург] як розумного хлопця. Тому що там був брак кадрів, брак мізків. І Катерина хапала їх, розумієте?” – пояснює Ліна Костенко, підкреслюючи, що імперія потребувала талановитих людей, а українські землі були багаті на таких.

“А у нас розумних було дуже багато. І треба розібратись, чому вони? Як у Маланюка написано: “в ньому ридав раб”. Я знаю, що в тих, що пішли в дворянство російське, раб не ридав. Вони не знали, що вони раби”, – підсумовує Ліна Костенко, наголошуючи на складності мотивації та історичного вибору. Ця частина розмови виявляє глибоке розуміння людської психології та історичних обставин, що формували долі багатьох українців.

Інтерв’ю з Ліною Костенко, записане Сергієм Жаданом у листопаді 2024 року та січні 2025 року для його проєкту “Кругова оборона”, було анонсовано як тричастинна розмова. Попри те, що від моменту запису до виходу інтерв’ю минуло більше півроку, детальні пояснення щодо такої тривалої підготовки не були надані.

У цих трьох частинах розмови Ліна Костенко ділиться спогадами про численних видатних особистостей та значущі події свого життя. В інтерв’ю згадуються імена таких майстрів слова, як Григорій Кочур, Микола Бажан, Дмитро Павличко, Микола Лукаш, Максим Рильський, а також представники сучасного покоління – Юрій Андрухович та Ярина Чорногуз. Цей роман та інтерв’ю є важливою подією в українській літературі, яка знову привертає увагу до постаті видатної поетки та її поглядів на минуле та сучасність.