Ексклюзивна історична пам’ятка – форт Стек-Рок, що століттями стояв покинутим на крихітному острові, отримала друге життя завдяки масштабним зусиллям зі збереження. Цей занедбаний форт, який колись служив оборонною спорудою, тепер перетворюється на «живі руїни», що гармонійно поєднують архітектурну спадщину з недоторканою природою. Розташований біля узбережжя Мілфорд-Гейвен у Великій Британії, форт Стек-Рок є яскравим прикладом того, як природа може повернути собі історичні споруди, а люди можуть прагнути зберегти цю унікальну синергію, роблячи її доступною для майбутніх поколінь.Вражаючий форт Стек-Рок був побудований для захисту Великої Британії від можливих морських вторгнень. Він являє собою потужну двоярусну мегаструктуру, оснащену численними казематами, що слугували вогневими точками на кожному рівні, а також міцними гарматними платформами на даху. Первісна ідея будівництва такої фортеці сягає ще 1539 року, коли Томас Кромвель вперше висловив цю ідею. Однак фактичне будівництво розпочалося лише значно пізніше, між 1850 та 1852 роками. Згодом, з 1859 по 1871 рік, ця важлива історична фортеця пройшла значну модернізацію, під час якої було зведено нову будівлю, яка повністю закрила оригінальну гарматну вежу, суттєво посиливши її оборонні можливості та стійкість до ворожих атак.Протягом своєї історії форт Стек-Рок вважався ключовим елементом оборони країни, особливо під час побоювань щодо французької агресії за часів Наполеона III. Ця міцна фортеця була спроєктована таким чином, щоб витримати найжорстокіші атаки та забезпечити надійну безпеку узбережжя. Проте з часом його стратегічне значення почало невпинно зменшуватися. До 1895 року більша частина артилерії з форту була вивезена, оскільки військові технології та оборонні стратегії еволюціонували. Під час Першої світової війни форт Стек-Рок був укомплектований лише невеликою кількістю солдатів, і він фактично так і не взяв участі у справжніх бойових діях, залишаючись переважно символом минулої військової могутності, що поступово зникала в тіні часу.У 1929 році форт Стек-Рок був офіційно роззброєний і повністю покинутий, після чого його кілька разів продавали на приватному ринку. Як і багато інших занедбаних об’єктів, острів-фортецю поступово повернула собі природа. Сьогодні цей занедбаний форт вкритий пишною зеленню, водоростями та мохом, що проростають у кожній ущелині, створюючи унікальний та мальовничий пейзаж. Він став важливим притулком для кількох видів морських птахів у цьому районі, що підкреслює його нову роль як екологічно важливого об’єкта. Єдина «загроза», з якою тепер має справу форт Стек-Рок, – це послід чайок та інвазивний плющ, що свідчить про його повне перетворення з військової споруди на природний заповідник, де панує спокій і біорізноманіття.Наразі форт Стек-Рок добре видно з материка, розташований всього за 730 метрів від узбережжя Мілфорд-Гейвен. Це приморське містечко, розташоване неподалік від фортеці, також пережило значні зміни, перетворивши свою колишню промислову репутацію на процвітаючий туристичний напрямок. Завдяки стильно перебудованій пристані для яхт та жвавій гастрономічній сцені Мілфорд-Гейвен приваблює все більше відвідувачів, які також можуть оцінити видовище історичної фортеці поблизу.У 2020 році острів та занедбаний форт на ньому були придбані компанією Anoniiem за нерозкриту суму. Представники компанії мають намір зберегти форт як «живі руїни», категорично виключивши можливість його перетворення на місце для розкішного розміщення чи готельний комплекс. Директор Anoniiem Нік підкреслив, що мета проєкту – зберегти форт у його нинішньому стані, а не відновлювати його формальне військове призначення. «Ми прагнемо стабілізувати його у тому вигляді, в якому він є – у цьому дивовижному поєднанні природи та архітектури. Це безперечно проєкт, створений з пристрасті, а не задля заробітку. Немає жодних планів на п’ятизірковий готель чи щось подібне. Це проєкт зі стабілізації, забезпечення доступності та збереження цієї унікальної спадщини для майбутніх поколінь», – зазначив він. Цей підхід забезпечує, що історична фортеця продовжить стояти як величне свідчення минулого, гармонійно співіснуючи з природою і запрошуючи до себе всіх, хто цінує історію та унікальні місця.