| Етнографічне та усноісторичне дослідження Білківської громади |

Насичено. Саме цим словом можна описати тиждень, що минув. Усе відбувалося у настільки шаленому ритмі, що не було й часу заглянути у соцмережі, а не то щоб написати бодай якийсь допис про робочий процес. Вважаю, що це багато що може сказати.

Білки, Великий Раковець, Імстичево, Луково – села, що заговорили по-новому. Завдяки кураторам експедиції з кафедри археології, етнології та культурології нашої alma mater – Василь Коцан, Pavlo Leno, Oxana Kytshak – мала можливість досліджувати чергові населені пункти рідного краю разом з першокурсниками-освітянами. Сказати, що це неймовірна пригода – значить нічого не сказати. Як і те, що подібні розвідки життєво необхідні. Особливо зараз. Особливо в умовах глобалізаційних тенденцій та невпинних спробах ворога знищити культуру, яка робить нас нами.

Базою нам став Молодіжно-пасторальний центр ім. о. Петра-Павла Ороса, що розкинувся в самому серці мальовничого села Білки, за котрий відповідає о. Ярослав (Данко). Він та колектив закладу опікувалися нами, повсякчас виявляли доброзичливе ставлення у щоденній турботі. Мова не лише про чистоту та смачну їжу, але й добрі серця. Комусь це може здатися чимось непомітним, а насправді за всім криється неймовірний пласт роботи. Дякуємо!

Завдяки представникам адміністративних структур Білківської громади ми й змогли настільки повно зануритися в етнографічний та усноісторичний простір. Велике спасибі цим неймовірним людям, що сприяли у пошуках цікавих інформантів та знаходили час для екскурсу місцевостями:
• Білківському сільському голові Василю Зейкану;
• адміністратору відділу з питань забезпечення діяльності ЦНАП Білківської сільської ради Івану Савко;
• головній спеціалістці відділу економічного розвитку та комунальної власності Надії Бибі;
• спеціалісту відділу земельних відносин та екології Білківької територіальної громади Іллі Ляху;
• засновницці ГО «Центр розвитку Імстичова» Людмилі Бердар та всім іншим.

Втішена, що повернулася до експедиційного життя на ці кілька днів. Десь бракне знання й дієш оказіально, де-не-де забуваєш ті самі «перші кроки», а пораз відкриваєш щось нове. Тому… хочеться ще! Скільки всього можна довідатися про матеріальне та духовне багатство краян, а надто у їх віруваннях та практиках. Тож висловлюю виняткову вдячність усім респондентам.

Крім того, радію знайомству зі студентами. Вони назавжди залишили про себе позитивний спогад. Принаймі я хочу, щоб це залишилось у моїй пам’яті.

Подяка Богу, ЗСУ та всім небайдужим за цей період та досвід.

P. S.

• Thank you for joining us, John C. Swanson. I wish you the best of luck with your project!

• Шкода, що не довелося перестрітися наживо у Вашому рідному селі, Yana Kerechanyn-Cherleniak. Але ціную наші розмови та Вашу підтримку.

___

Факультет історії та міжнародних відносин УжНУ
Кафедра археології, етнології та культурології УжНУ
Білківська Сільська Рада