Колишній міністр оборони Австрії, Вернер Фасслабенд, в одному з інтерв’ю зазначив, що країна може відмовитися від свого нейтралітету, який вона підтримує вже близько 80 років, якщо уряд Словаччини, що демонструє проросійські настрої, прийме рішення про вихід з НАТО. Це стане безпрецедентним кроком для Відня.

Він підкреслив, що військовий нейтралітет давно став невід’ємною частиною політичного світогляду австрійців. Проте, цей статус часто піддавався критиці як з боку вітчизняних, так і іноземних експертів, які вважали його наївним та застарілим, особливо в контексті зростання загроз, що походять з боку Росії. Попри ці зауваження, Австрія наразі не планує відмовлятися від свого нейтралітету, допоки її стратегічна безпекова ситуація залишається стабільною.

Це обумовлено кількома ключовими факторами. По-перше, Австрія покладається на положення Договору про Європейський Союз, який, серед іншого, включає пункт про взаємну військову допомогу у разі нападу на одну з країн-членів. По-друге, наразі Австрія повністю оточена дружніми державами: на заході вона межує з нейтральною Швейцарією, а всі інші її кордони припадають на країни-члени НАТО. Таким чином, у випадку гіпотетичного нападу зі сходу, потенційному агресору доведеться спочатку подолати територію країн НАТО, щоб дістатися до Австрії, що є серйозним стримуючим фактором.

Однак, потенційною вразливою ланкою у цій системі безпеки може стати Словаччина, з якою Австрія має спільний кордон протяжністю трохи більше 100 кілометрів. “Якщо Словаччина вийде з НАТО, це значно погіршить безпекову ситуацію і для Австрії. Безумовно, це спричинить серйозні дебати щодо доцільності збереження нейтралітету Австрії та можливості її вступу до НАТО”, – зазначив Вернер Фасслабенд, підкреслюючи потенційний зсув у зовнішній політиці Австрії.

Дебати щодо членства Словаччини в НАТО

Нещодавно прем’єр-міністр Словаччини, Роберт Фіцо, під час пресконференції висловив критику щодо вимог збільшити оборонні витрати країн-членів НАТО до 5% ВВП. Його заяви викликали широке обговорення.

“У ці безглузді часи нарощування озброєнь, коли збройові компанії потирають руки… нейтралітет буде дуже корисним для Словаччини”, – цитували його слова у медіа. Ця заява Фіцо про нейтралітет була неоднозначною і викликала необхідність подальших роз’яснень.

Пізніше того ж дня Роберт Фіцо змушений був уточнювати свою позицію. “Країни-члени вирішили підняти членський внесок до 5% ВВП. У нас є просте рішення. Або ми сплачуємо нові внески (понад 7 мільярдів євро!) за умови, що ми використовуємо ці гроші на оборону на власний розсуд, особливо на проекти подвійного призначення, такі як лікарні та дороги, або ми виходимо з НАТО. Абсолютно абсурдно витрачати майже п’яту частину всього бюджету на оборону, ми не маємо на це коштів”, – написав він у своїх соціальних мережах, демонструючи складність позиції Словаччини щодо зобов’язань у рамках Альянсу.

Витрати на оборону країн НАТО: нові вимоги

Дискусії щодо збільшення витрат на оборону загострилися після того, як Дональд Трамп, відомий своїми заявами, вказав на необхідність для союзників по НАТО підвищити витрати на оборону до 5% ВВП. Ця вимога пролунала, незважаючи на те, що багато країн-членів досі не виконують попереднє зобов’язання щодо 2% ВВП. Аналітики у своїх публікаціях назвали цю вимогу нереалістичною, припускаючи, що така заява може бути спробою підірвати єдність Альянсу.

Тим не менш, очікується, що на цьогорічному саміті НАТО, який має відбутися найближчим часом, країни-члени справді можуть офіційно встановити собі нову мету – підняти витрати на оборону до 5% ВВП. Наразі жодна з країн Альянсу не витрачає таку частку свого валового внутрішнього продукту на оборонні потреби, що підкреслює масштабність потенційних змін.

Вас також можуть зацікавити новини: