Одним із ключових факторів, що впливає на ситуацію з ударами дронами, є можливість цілеспрямованих ударів по виробничих потужностях. Як зазначив Ківісельг, відомо про успішні атаки на заводи з виробництва дронів, що постачають зброю агресору. Зокрема, йдеться про удар по підприємству в іранському Ісфахані, а також численні атаки на завод у Єлабузі, що розташований на території країни-агресора і є важливим виробничим центром для російських дронів, які використовуються у війні проти України. Знищення або пошкодження таких об’єктів безпосередньо позначається на обсягах і темпах виробництва, що неминуче призводить до дефіциту. Цей дефіцит може призвести до зниження загальної інтенсивності дронових атак з боку агресора найближчим часом.

Крім того, полковник Ківісельг звернув увагу на зміну тактики, яку використовує агресор під час дронових атак. Він відзначив певну закономірність: протягом кількох днів, зазвичай 4-5, здійснюється запуск близько 60-70 безпілотників, після чого накопичені сили використовуються для одночасного масованого удару із залученням 350-450 дронів. Ця схема застосовувалася агресором не тільки для безпілотників, але й раніше для використання крилатих та балістичних ракет. Такий підхід свідчить про спроби агресора максимізувати руйнівний ефект, використовуючи елемент несподіванки та перевантажуючи українську протиповітряну оборону.

Однак, попри прогнозоване тимчасове зниження інтенсивності, голова Розвідувального центру Сил оборони Естонії висловлює впевненість, що агресор вже розробляє нові плани для нарощування власного виробництва безпілотних літальних апаратів. Це свідчить про довгострокову стратегію агресора щодо використання дронів як ключового елементу у війні. Часто російські дронові атаки спрямовані не на один конкретний об’єкт, а на кілька різних цілей одночасно, що включає й цивільну інфраструктуру. Цей підхід є частиною тактики залякування та виснаження українського суспільства та економіки.

Ківісельг наголосив, що нова реальність ведення війни полягає в системності атак на цивільну інфраструктуру. Якщо раніше такі інциденти могли бути поодинокими, то зараз вони стали постійною та цілеспрямованою стратегією. Яскравими прикладами такої тактики є нічний удар по Києву 17 червня та атака на Одесу в ніч на четвер, що призвели до значних руйнувань та жертв серед мирного населення.

Крім аналізу ситуації з безпілотниками, керівник Розвідувального центру Сил оборони Естонії також висловив свою думку щодо перебігу літнього наступу агресора. Він підкреслив, що наступ “фактично застопорився на сході України” завдяки стійкій та наполегливій обороні українських захисників. Це підтверджує ефективність оборонних дій Збройних Сил України та їхню здатність протистояти значним наступальним діям ворога.

Україна готує відповідь на дронові атаки з боку Росії

У відповідь на постійні загрози та дронові атаки, Україна активно розробляє власні заходи протидії. Як раніше повідомив голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, агресор продовжуватиме використовувати рої дронів у поєднанні з інформаційними кампаніями. Однак Сили оборони України вже готують ефективні рішення для протидії масованим дроновим атакам агресора, включаючи не лише технічні засоби, а й інформаційну протидію. Це включає розробку нових систем РЕБ, покращення ефективності ППО та створення власних ударних безпілотників. Метою є не лише відбиття поточних загроз, а й повне нівелювання переваги агресора у повітряному просторі, що є ключовим для забезпечення безпеки українських міст та успішних дій на фронті.