Президент Росії Володимир Путін, як стверджують аналітики, не може погодитися на мир, умови якого не передбачали б знищення української державності. Ця принципова позиція є ключовою перешкодою для будь-яких справжніх мирних домовленостей та відображає глибинне несприйняття суверенітету України з боку Кремля.

Експерти нагадують, що нещодавні заяви російського лідера були вкрай цинічними. Він, зокрема, стверджував, що росіяни та українці – нібито «один народ», а вся територія України буцімто «фактично є російською». Подібні висловлювання не є випадковими; вони відображають давню імперську ідеологію, що заперечує право українського народу на самовизначення та власну державність. Ця історична ревізія та маніпуляція фактами є інструментом для виправдання агресії.

Аналітики неодноразово зазначали, що Володимир Путін послідовно демонструє своє ставлення до України не як до незалежної держави з власною історією, унікальною ідентичністю та самобутньою культурою, а як до території, що історично належить до сфери впливу чи навіть безпосередньо до складу Росії. Це ставлення лежить в основі всіх агресивних дій та заяв, спрямованих на підрив українського суверенітету.

Довготривала інформаційна кампанія Кремля, яка прагне представити росіян і українців як «єдиний народ», культурно й історично «однорідний», є однією з наймасштабніших операцій. Її головні цілі – підірвати підтримку України з боку західних партнерів, викликати сумніви у легітимності її кордонів та суверенітету, а також виправдати військове вторгнення та окупацію територій перед власним російським народом. Ця пропаганда покликана створити ґрунт для постійного тиску та, зрештою, повного поглинання української держави.

Саме прихильність російського президента до цього деструктивного наративу, як підкреслюють експерти, чітко вказує на його незмінне прагнення знищити українську державність і повністю підкорити український народ. Будь-які пропозиції щодо миру з боку Росії, що ґрунтуються на подібних ідеях, фактично є ультиматумами, які вимагають капітуляції та втрати Україною своєї незалежності. Це робить пошук взаємоприйнятного мирного рішення надзвичайно складним, оскільки фундаментальні цілі сторін є діаметрально протилежними.

Отже, розуміння позиції Володимира Путіна щодо української державності є критично важливим для формування міжнародної стратегії підтримки України та забезпечення стабільності в Європі. Ігнорування цих імперських амбіцій може призвести до подальшої ескалації конфлікту. Україна продовжує боротьбу за своє право на вільне та незалежне існування, що є запорукою миру та безпеки на континенті.