Для протидії дронам російські окупанти уже давно створюють тунелі з сіток над дорогами до передової. Українці почали це робити із запізненням. Тепер їх доводиться зводити під вогнем. Але іншого виходу немає — інакше ворог може обрізати всю логістику, і наші воїни «на нулі» залишаться без боєприпасів та евакуації.

Про те, як протидіють ворожим дронам та як воюють оператори безпілотних систем, йдеться в репортажі ТСН.Тиждень військового кореспондента Андрія Цаплієнка, який повернувся з передової.

Разом із розвідником 54-ї бригади з позивним «Турист» журналіст побував у районі Сіверська. Саме тут тримає оборону його бригада — та сама піхота, в інтересах якої працюють сили безпілотних систем.

Розвідник стверджує, що наші дрони рятують ситуацію. Але, з іншого боку, саме ворожі безпілотники є найбільшою загрозою на передовій.

Загроза від ворожих дронів

Окупанти майже поруч із Сіверськом — б’ють по дорозі із захопленого Лисичанського НПЗ.

«Летить практично все, починаючи від „арти“ і закінчуючи FPV, використовують все, не жаліють нічого», — розповідає «Турист».

Вздовж дороги у засідках чатують FPV-дрони противника на оптоволокні. Непомітні для РЕБ, вони ховаються в траві, чекають на машину і атакують.

Оператор БПЛА 54-ї бригади з позивним «Будда» розповів, як знешкодили один з таких дронів: підійшли з тилу і обрізали йому оптоволокно, тим самим перервавши канал управління і відео.

Попри важку ситуацію, під Сіверськом є чим відповісти на нав’язану противником війну дронів.

Непрохідну для ворога зону по той бік Сіверська почав створювати 20-й полк безпілотних систем, який виріс з батальйону «К-2» 54-ї бригади. Тому, ставши окремим підрозділом, зберіг свою мотивуючу назву, «К-2».

«У нас є засоби, які вражають на 15, 20, 25 км в глибину. Піхота побачила піхоту за триста метрів, і треба зробити, щоб вони не дійшли. Але якщо в них вже йде штурм, ми маємо зробити, щоб він закінчився дуже швидко», -пояснює командир 20-го полку СБС «К-2» Кирило Верес.

Як працюють наземні роботи

Командир вважає, в умовах обмеженої логістики незабаром настане час для революції наземних дронів. Але тут не чекають на майбутнє. Тут його наближають. В полку створили підрозділ наземних роботизованих комплексів. Його оператори дивом евакуювали «з нуля» чотирьох поранених.

«Чотирьох за чотири дні. На жаль, п’ятого не вдалося вивезти. А так би було п’ять за п’ять днів», — розповідає Кирило Верес.

Цинічна математика війни — в разі загибелі цих врятованих бійців держава мала би виплатити їхнім родинам суму, в яку обходиться місячне фінансування усього полку безпілотних систем.

Роботами, які рятують поранених, керують з окремого пункту управління. Під час підготовки до чергової важливої місії оператор НРК 20-го полку безпілотних систем «Бинтик» розповів, що бувало по два виїзди за ніч, а максимально наземний дрон може проїхати 30+ кілометрів.

Цього разу на віддаленій позиції операторам повітряних дронів треба негайно замінити безпілотник «Вампір» і доправити боєкомплект до нього.

Від того, доїде він чи не доїде, залежить втримають чи не втримають позицію наші хлопці».

Шестиколісний робот має пройти там, де ворог в режимі 24 на 7 атакує український транспорт. Є ризик втратити цей безпілотний тягач, але це шанс зберегти безцінних людей.

До стартової позиції дрон їде на лафеті. Для розрахунку старт — найбільш ризикований момент. Оператор з позивним «Бинтик» взяв на себе керування — і колісний робот відправляється в невідомість.

Як воюють «Вампіри»

Журналіст також побував на позиції, з якої бійці «К-2» піднімають в повітря безпілотники «Вампір».

Попри те, що противнику добре знайомий цей дрон, він залишається дуже ефективною і грізною зброєю. І нелише через його технічні характеристики, а завдяки кількості бортів і добре навчених екіпажів.

«З бомберами працюю давно. Я не можу сказати, що серед безпілотних систем це найбільш проривний чи технологічний засіб, але я на них пропрацювала кілька років, я їх ніжно люблю і розвиваю, як своєрідну кафедру», розповідає колишня «айтішниця», а нині офіцер з позивним «Сарацин».

За її словами, безпілотні системи для армії абсолютно нова справа.

«Це постійна гра з противником. Ми знаходимо щось нове. Вони намагаються протидіяти. Ми намагаємось це обійти», — каже вона.

Операторам «Вампірів» необхідно обійти щільну систему ППО і РЕБ, щоб знати батарею гармат, яка «кошмарить» Сіверськ. А механізм ліквідації загрози вже відпрацьований. Для цього використовують 4-кілограмовий осколковий фугас та «запальничку».

«Осоколком бажано уразити гармату, а запальним снарядом спалюємо решту, що залишається», — пояснює один із бійців.

Виїхати з позиції треба, як тут кажуть, «по-темному». Командир роти вже потрапляла тут під удар FPV, який ударив буквально в трьох метрах. На щастя, заряд був кумулятивним.

Взаємодія роботів

Для того, щоб мінімізувати досвід таких зустрічей, команда наземних дронів підсилює операторів повітряних безпілотників. А це означає, що на полі бою є взаємодія роботизованих комплексів.

Колісний робот дорогою до «вампірістів» ледь не потрапив під удар ворожої FPV-шки. Заховався в кущі. Перечекав.

Бійці на позиції його швидко розвантажили. Боєприпасів на ніч вистачить. Всюдихід повертається на базу. Повернення триває кілька годин. Робот повільно проривається через мікрохвилі РЕБ. І коли доїжджає, то ранкове сонце вже світить «на повну».

Місія була довгою, але однозначно успішною. Хлопці на позиції отримали дрон «Вампір» і боєкомплект. А наземний робот повернувся цілим і неушкодженим. Чим вчергове довів, що у війні наступив новий етап.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: СИРСЬКИЙ ЦЕ ВИЗНАВ ОСОБИСТО! НОВИЙ ЕТАП ВІЙНИ ПОКАЗАВ ЦАПЛІЄНКО в ЕКСКЛЮЗИВІ ТСН

Нагадаємо, в Україні розробили сучасний комплекс радіоелектронної боротьби Algiz AM, який успішно приглушує дрони типу Mavic. Система вже застосовується на фронті.