З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату, яка спіткала українську родину. Під Краматорськом, у Донецькій області, передчасно обірвалося життя відважного захисника України, командира гранатометників Сергія Меля. Ця трагічна новина вкотре нагадує нам про ціну свободи та незалежності, яку щодня платить наш народ.

Сергій Мель, військовий, який віддано служив Батьківщині, був взірцем мужності та професіоналізму. Його шлях, як і тисячі інших героїв України, був сповнений випробувань, ризиків та незламної віри у перемогу. Кожен його день на фронті був присвячений захисту мирного неба та спокою співвітчизників. Пам’ять про героя, який не вагаючись став на захист рідної землі, залишиться навічно в наших серцях.

За офіційною інформацією, 4 жовтня 2023 року Сергій Іванович Мель помер внаслідок зупинки серця. Це сталося під час його перебування у зоні бойових дій, в пункті розташування взводу в селищі Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області. Незважаючи на те, що його життя обірвалося не від безпосереднього бойового поранення, це все одно є втратою, спричиненою надзвичайним навантаженням та постійним стресом, яким піддаються наші військові на передовій. Кожен день у зоні бойових дій – це боротьба за виживання, що вимагає неймовірної витримки та сили духу. Це єдиний шлях до мирного майбутнього для нашої країни. Такі втрати на фронті глибоко ранять кожну родину та суспільство загалом.

Сергій Мель був не просто командиром гранатометників; він був сином, чоловіком, батьком, другом. Його внесок у боротьбу за свободу України є неоціненним. Він довів свою вірність присязі, самовіддано виконуючи свій обов’язок до останнього подиху. Саме завдяки таким чоловікам і жінкам, як Сергій Мель, Україна вистоює проти агресора. Його жертовність є нагадуванням про те, що мир не дається легко, і він вимагає щоденної боротьби та самовідданості.

Ми висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та побратимам Сергія Меля. Його пам’ять буде жити у серцях тих, хто його знав, і у вдячності мільйонів українців, за чиє мирне майбутнє він віддав своє життя. Нехай його душа знайде спокій, а його подвиг стане вічним прикладом для наступних поколінь. Герої не вмирають – вони живуть у наших спогадах та у вільному майбутньому України. Цей військовий назавжди залишиться для нас прикладом. Ми зобов’язані пам’ятати всіх, хто віддав найдорожче заради нашої перемоги і свободи. Кожен загиблий військовий з Донеччини чи будь-якого іншого регіону – це велика біль для всієї України.