⚫️🇺🇦Україна оплакує свого сина: Василь Швець загинув, захищаючи Батьківщину🇺🇦

Гіркий біль, невимовний смуток та сльози родини – таким був день прощання з Героєм-земляком Василем Швецем, якого Жашківська громада зустріла «на щиті» та провела в останню дорогу 21 червня. Це була не просто траурна церемонія, а свідчення глибокої поваги та вдячності від усієї громади до її відважного сина, що віддав життя за свободу рідної землі. Кожен, хто прийшов попрощатися з Василем Швецем, відчував цю непоправну втрату, розуміючи, яку ціну сплачує Україна за своє існування.

Василь Васильович Швець народився 24 січня 1981 року та виріс у мальовничому місті Жашків. Після успішного закінчення місцевої школи №5, він здобув вищу освіту в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини за спеціальністю вчителя фізичної культури та технологій. Його життєвий шлях, сповнений прагнення до знань та саморозвитку, був прикладом для багатьох. Пройшовши строкову службу в армії, Василь Швець повернувся додому у званні старшого сержанта, вже тоді демонструючи свою відданість та дисципліну. Трудову діяльність він розпочав за фахом у Вороненському закладі освіти, ділячись своїми знаннями та навичками з молодим поколінням. Проте справжньою його пристрастю було столярство, де він виявив неабиякий хист. Василь Швець був справжнім майстром своєї справи, створюючи унікальні вироби з дерева, що свідчило про його золоті руки та творчу натуру. Багато років він працював у приватному підприємстві, а згодом став відповідальним робітником у міському ВУЖКГ, де завжди сумлінно виконував свої обов’язки. Де б не працював чи служив Василь Швець, він завжди мав позитивні відгуки від людей, адже був чуйним, сміливим та справедливим чоловіком. Над усе він любив своїх доньок, Вероніку та Анюту, шанував маму, яку доглядав після смерті батька, та надзвичайно цінував родинні взаємини. Життя цього Героя, Василя Швеця, було таким, як і в кожного пересічного українця, і мрії були звичайні, земні, повні надії на мирне майбутнє. Проте повномасштабна війна докорінно змінила їх, визначивши ключовою мрією незалежність і цілісність рідної України.

Василь Швець, як справжній чоловік та патріот, за покликом внутрішнього голосу, виявив непохитне бажання захищати Батьківщину. Він зібрав рюкзак з найнеобхіднішими речами й добровільно пішов до територіального центру комплектування, готовий у будь-який момент стати на захист країни. Проте тоді йому відмовили, порадивши чекати своєї черги. Ця незламність духу та готовність до боротьби є характерною рисою багатьох наших Героїв. Вже 13 серпня 2024 року, за офіційним призовом, Василь Швець одразу приєднався до лав захисників. Старший сержант Швець воював на Луганщині, обіймаючи посаду командира 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини А 4123. Його служба була недовгою, але надзвичайно відданою та самовідданою. Восени родина отримала жахливу звістку про те, що Василь зник безвісти. Протягом тривалого часу рідні жили надією, вірячи в його повернення, але реальність виявилася жорстокою. Вже 12 червня 2025 року, за результатами експертизи ДНК, було офіційно встановлено, що старший сержант Василь Швець загинув 30 вересня 2024 року. Смерть наступила під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини в районі населеного пункту Невське (с. Балка Журавля) Сватівського району Луганської області. Честь для нього була понад усе, і він вкотре довів це всій Україні, заплативши найвищу ціну – власне життя за мирне небо над головою українців.

Зі смертю Василя Швеця наша громада втратила не просто одного з жителів, а справжнього патріота України, чий подвиг назавжди закарбується в історії. Біль втрати розділяють з родиною міський голова Ігор Цибровський, депутатський корпус, виконавчий комітет, апарат та відділи Жашківської міської ради, висловлюючи глибокі співчуття. Він бився за те, чому немає ціни в усьому світі, – за свою Батьківщину. Пам’ятаймо величний подвиг Героя-земляка Василя Швеця! Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях як символ мужності, незламності та безмежної любові до України. Кожен з нас має пам’ятати про тих, хто віддав найцінніше, аби ми могли жити у вільній країні. 🕯Вічна пам’ять та вічна слава Герою!🇺🇦