Президент США Дональд Трамп порушив питання про можливу зміну керівництва в Ірані після того, як його країна разом з Ізраїлем завдала ударів по іранських ядерних об’єктах. Ці події значно посилили напруженість між США та Іраном, що викликало широкий резонанс у світовій спільноті.

У неділю Дональд Трамп опублікував у соціальних мережах запитання: “Чому б не відбулася зміна режиму???” Це висловлювання з’явилося після того, як інші високопосадовці США наголосили, що повалення іранських лідерів не було метою військових дій, проведених у суботу. Під час цих операцій американські бомбардувальники атакували три об’єкти з метою приборкати іранську ядерну програму.

Раніше Дональд Трамп критикував участь США в закордонних конфліктах, зокрема в Іраку, де США та їхні союзники повалили режим Саддама Хусейна у 2003 році. Проте його нинішня риторика щодо Ірану свідчить про зміну акцентів у зовнішній політиці, що викликає занепокоєння щодо можливого втягнення у нові конфлікти на Близькому Сході.

У недільному дописі Дональд Трамп написав: “Політично некоректно використовувати термін ‘зміна режиму’, але якщо нинішній іранський режим не здатен ЗРОБИТИ ІРАН ЗНОВУ ВЕЛИКИМ, чому б не відбулася зміна режиму???”

Ця заява, здавалося, суперечила позиції його найближчих союзників. Протягом вихідних міністр оборони Піт Хегсет заявив, що “місія не полягала і не полягає у зміні режиму” – це повідомлення підтримав і віце-президент Джей Ді Венс. Така розбіжність у поглядах підкреслює складність ситуації та неоднозначність цілей зовнішньої політики США.

Допис Дональда Трампа викликав хвилю припущень, проте один з його колишніх чиновників поставив під сумнів, наскільки серйозно слід сприймати ці слова. Це додало невизначеності щодо справжніх намірів американської адміністрації стосовно подальшої напруженості між США та Іраном.

Суботні удари США по трьох окремих об’єктах в Ірані відбулися після тижня ворожих дій між Ізраїлем та Іраном, спричинених спробою прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна ліквідувати іранську ядерну дослідницьку програму. Як Нетаньягу, так і Трамп висловили побоювання, що Тегеран наближається до можливості створення ядерної зброї. Іран неодноразово заперечував такі плани, проте ці заяви лише посилюють міжнародну напруженість.

Дональд Трамп стверджує, що удари, під час яких використовувалися високотехнологічні американські бомби “бункер-бастер” для атаки на підземну інфраструктуру, завдали “монументальної шкоди”. Однак масштаби руйнувань досі незрозумілі. Ядерний наглядовий орган ООН закликав до припинення вогню, щоб дозволити інспекцію. Це є критично важливим для встановлення реального стану іранської ядерної програми.

Іран відреагував гнівно, пообіцявши “вічні наслідки”. У понеділок вранці ізраїльські військові заявили, що ракети були запущені з Ірану в бік Ізраїлю. Вони також повідомили про атаки на шість аеропортів в Ірані. Ця ескалація конфлікту створює серйозні ризики для стабільності всього регіону Близького Сходу.

40 000 американських солдатів на базах і військових кораблях на Близькому Сході перебувають у стані підвищеної готовності, оскільки офіційні особи готуються до відповідних дій з боку Ірану. Державний департамент США також випустив глобальне попередження, радячи громадянам США по всьому світу проявляти підвищену обережність. Це свідчить про високий рівень загрози.

Іранське державне телебачення повідомило, що парламент країни також схвалив захід щодо закриття Ормузької протоки – вузького шляху, який є критично важливим для світової торгівлі. Такий крок може мати значні наслідки для глобальної торгівлі, оскільки через неї проходить майже чверть світової нафти та газу. Державний секретар США Марко Рубіо закликав Китай перешкодити Ірану здійснити закриття протоки, розуміючи катастрофічний вплив на світову економіку.

Тим часом міністр закордонних справ Ірану відвідав Москву для зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити їхні “спільні виклики та загрози”. Це може свідчити про можливе поглиблення співпраці між двома країнами на тлі посилення напруженості із Заходом.

Атаки протягом вихідних відбулися після того, як Дональд Трамп неодноразово заявляв минулого року під час президентської кампанії, що США не повинні бути втягнуті в те, що він називав “вічними війнами”.

У вересні він сказав: “Ми швидко відновимо стабільність на Близькому Сході. І ми повернемо світ до миру”.

Проте як прихильники республіканського президента, так і опозиційні демократи зазначили, що його останні дії в Ірані можуть повернути США до війн на Близькому Сході. Це викликає серйозні дебати всередині країни щодо доцільності таких інтервенцій.

Конгресмен Томас Массі, республіканець з Кентуккі, назвав дії Дональда Трампа “неконституційними”. “Коли дві країни щодня бомблять одна одну у гарячій війні, і третя країна приєднується до бомбардувань, це є актом війни”, – написав Массі в соціальних мережах, стверджуючи, що президент мав би отримати схвалення Конгресу, перш ніж втручатися. Це питання конституційних повноважень президента у зовнішній політиці залишається в центрі уваги.

Минулого тижня, до втручання Дональда Трампа, Венс сказав, що розуміє, чому люди турбуються про втягнення Америки в Іран “після останніх 25 років ідіотської зовнішньої політики”, але стверджував, що Дональд Трамп “заробив певну довіру в цьому питанні”.

Очевидно визнаючи ізоляціоністські партії всередині своєї партії, Венс додав: “Побачивши це зблизька та особисто, я можу запевнити вас, що [Дональд Трамп] зацікавлений лише у використанні американських військових для досягнення цілей американського народу.” Ця заява має на меті заспокоїти громадськість та підкреслити національні інтереси у зовнішній політиці США, що посилює напруженість між США та Іраном.