У межах загальнонаціональної ініціативи «Я МАЮ ПРАВО!» та інформаційної кампанії «Відповідальне батьківство» Хорольське бюро правової допомоги надає важливу інформацію щодо порядку визначення місця проживання дитини. Це питання є ключовим для багатьох родин, особливо у випадках, коли батьки проживають окремо, і вимагає чіткого розуміння законодавчих норм та процедур. Правильне визначення місця проживання дитини є запорукою її стабільного розвитку та благополуччя, а також допомагає уникнути суперечок між батьками.

Згідно зі статтею 160 Сімейного кодексу України, визначення місця проживання дитини віком до десяти років відбувається за спільною згодою обох батьків. Якщо ж дитина досягла десятирічного віку, її місце проживання має визначатися за спільною згодою батьків та самої дитини, враховуючи її думку та інтереси. Це підкреслює важливість участі дитини у прийнятті рішень, що стосуються її життя, коли вона досягає певного рівня усвідомленості. Особливо важливо відзначити, що у випадку, коли батьки проживають окремо, і дитина вже досягла чотирнадцяти років, вона має законне право самостійно визначити своє місце проживання. Це положення законодавства надає підліткам певну автономію у вирішенні питань, що стосуються їхнього життя.

Укладення договору про визначення місця проживання дитини

Відповідно до частини 4 статті 157 Сімейного кодексу України, батьки мають можливість укласти письмовий договір щодо реалізації батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто мешкає окремо від дитини. Такий договір є важливим інструментом для врегулювання питань, пов’язаних з вихованням та утриманням дітей. Предметом цього договору є не лише саме визначення місця проживання дитини, а й комплексні дії з її виховання, навчання, догляду, що спрямовані на забезпечення гармонійного фізичного, духовного та морального розвитку. Договір обов’язково укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, що надає йому юридичної сили та захищає інтереси всіх сторін.

Вирішення спору між батьками через орган опіки та піклування

Якщо батьки, які живуть окремо, не можуть дійти згоди щодо того, з ким проживатиме малолітня дитина, цей спір може бути вирішений за допомогою органу опіки та піклування. Це є першим кроком у досудовому врегулюванні конфлікту. Для ініціювання процесу необхідно звернутись до районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, або до виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування проведе засідання комісії, запросить обох батьків для бесід, оцінить усі обставини справи та винесе відповідне рішення, керуючись насамперед інтересами дитини.

Визначення місця проживання дитини у судовому порядку

Якщо досудове врегулювання не принесло результатів, спір щодо визначення місця проживання дитини може бути вирішений у судовому порядку. Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви, яка має бути належним чином оформлена та супроводжуватися необхідними документами. Позивач (той з батьків, хто бажає, щоб дитина проживала з ним) подає позов до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо). Для успішного вирішення спору в суді, Позивачу необхідно надати докази, що підтверджують наступні обставини:

• відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків та належне їх виконання;
• стан здоров’я як самих батьків, так і дитини, що може впливати на умови її утримання;
• матеріальне становище батьків, їхня здатність забезпечити дитину;
• можливість забезпечення належних житлових умов для дитини;
• сімейний стан батьків та особливості їхнього способу життя;
• інші обставини, які мають істотне значення, такі як наявність шкідливих звичок, графік роботи, професія, соціальне оточення тощо.

Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи перебування Відповідача в порядку цивільного судочинства. Під час розгляду справи суд або орган опіки та піклування враховують ставлення батьків до виконання батьківських обов’язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші важливі обставини. Важливо зазначити, що дитина не може бути передана для проживання тому з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами, або чия аморальна поведінка може зашкодити розвитку дитини.

Для отримання безоплатної юридичної консультації з цих питань, а також допомоги у складанні позовної заяви до суду, ви можете звернутися до Хорольського бюро правової допомоги за адресою: місто Хорол, вул. Незалежності, 78А, або за телефонами: (05362) 33-2-20, 0-800-213-103 (гаряча лінія, безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів). Ця інформація є частиною зусиль з підвищення правової обізнаності громадян щодо їхніх прав та можливостей у сфері сімейного права.