Заяви колишнього президента США Дональда Трампа щодо повного “облітерування” військових можливостей Ірану свого часу викликали значний резонанс на міжнародній арені. Ці твердження, озвучені на тлі напруженості у відносинах між Вашингтоном та Тегераном, поставили низку питань про реальний стан оборонного потенціалу Ісламської Республіки та можливі наслідки для регіональної та світової безпеки. Хоча точна міра завданих збитків, про які говорив Трамп, все ще залишається предметом дискусій та аналізу, подібні заяви завжди вимагають ретельного вивчення.
Іран, як відомо, протягом десятиліть розбудовував свій оборонний комплекс, акцентуючи увагу на асиметричних загрозах, розвитку ракетних технологій та мережі регіональних проксі-груп. Під “військовими можливостями Ірану” зазвичай розуміють його балістичні ракети, безпілотні літальні апарати, військово-морський флот, здатний перекривати Ормузьку протоку, а також неконвенційні елементи, такі як кібервійська. Заяви про їхнє “облітерування” могли стосуватися як прямих військових операцій, так і санкційного тиску, що мав би підірвати фінансування та розвиток оборонних програм.
Експерти з міжнародних відносин та безпеки неодноразово наголошували на складності верифікації подібних заяв, особливо коли вони надходять від високопоставлених політиків у контексті загострення. Оцінити, наскільки справді постраждали військові можливості Ірану, вимагає доступу до розвідувальних даних та глибокого розуміння структури та резервів іранської армії. Часто подібні твердження є частиною стратегічного психологічного тиску, спрямованого на деморалізацію супротивника або формування певного іміджу на міжнародній арені.
Навіть якщо певні елементи іранської військової інфраструктури зазнали ударів або були ослаблені через економічні санкції, повне “облітерування” всіх військових можливостей Ірану є надзвичайно складним, якщо не неможливим завданням. Іран має розгалужену систему підземних об’єктів, децентралізоване командування та значний мобілізаційний потенціал. Його збройні сили, хоч і не оснащені найсучаснішою західною технікою, мають значний досвід гібридних конфліктів та регіональних операцій.
Міжнародна спільнота, включно з європейськими країнами та іншими глобальними гравцями, завжди висловлювала занепокоєння щодо будь-яких дій, що можуть дестабілізувати ситуацію на Близькому Сході. Будь-які заяви про знищення військової інфраструктури країни, особливо такої як Іран, що має значний вплив у регіоні, викликають побоювання щодо непередбачуваних наслідків. Тому важливо спиратися на перевірені дані та об’єктивний аналіз, а не лише на гучні політичні гасла.
Станом на сьогодні, попри заяви про значні втрати або повне знищення, військові можливості Ірану продовжують залишатися значним фактором у регіональній геополітиці. Країна продовжує розвивати свої ракетні програми, підтримувати союзників та відігравати роль у конфліктах на Близькому Сході. Це свідчить про те, що навіть якщо певні удари були завдані, вони не призвели до повного паралічу її оборонного потенціалу. Постійний моніторинг та аналіз ситуації залишаються ключовими для розуміння реального стану справ та прогнозування подальших подій у цьому чутливому регіоні.