Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі

Щомісячна компенсація призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім’ї, які спільно з нею проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки .
Мають право на отримання соціальних послуг:
• особи з інвалідністю I групи;
• громадяни похилого віку з когнітивними порушеннями;
• невиліковно хворі, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
Компенсація не призначається:
1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, якщо такі особи отримують:
• соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду;
• виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства І групи);
2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу»;
3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.
Для призначення компенсації подаються наступні документи:
• заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
• заява про згоду отримувати соціальні послуги;
• паспорт громадянина України (пред’являється під час подачі заяви);
• декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);
• копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
• висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись, за формою, затвердженою МОЗ;
• копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги;
Компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісячно через установи уповноважених банків за письмовою заявою фізичної особи.
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, отримує тільки одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими вона доглядає.
Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, та особа, якій вона надає соціальні послуги з догляду, стали внутрішньо переміщеними особами, компенсація призначається і виплачується за новим місцем їх проживання/перебування: тобто, якщо отримувач допомоги та особа, за якою він доглядає в зв’язку з запровадженням воєнного стану перемістилися до іншого безпечного місця, де обліковуються як ВПО, вони повинні повідомити про це місцевий орган соціального захисту для переоформлення діючих виплат за новим місцем проживання.
Розмір компенсації обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу, установленим на 1 січня року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом такої особи, за квартал, що передує місяцю перед місяцем звернення.
Виплата компенсації припиняється в разі:
1) зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
2) смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
3) смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги;
4) отримання особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, соціальних послуг з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду або перебування такої особи на повному державному утриманні;
5) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджується відповідними документами).
6) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному або санаторно-курортному лікуванні протягом 30 календарних днів.