Війна, Європа, Лубенська Отг, Політика, Суспільство
Конституція України: наш моральний орієнтир та фундамент державності
28 червня Україна урочисто відзначає 29-ту річницю ухвалення Конституції України – ключового нормативно-правового акта, що становить фундамент нашої державності. Цей день є символом утвердження суверенної України та її цивілізаційного вибору. Прийняття Основного Закону 28 червня 1996 року Верховною Радою стало поворотним моментом, що визначив основи суспільного ладу, державний устрій, систему державних органів, а також гарантував права та обов’язки громадян. Міжнародна спільнота, зокрема Венеціанська комісія, визнала відповідність української Конституції світовим стандартам у сфері прав, свобод та обов’язків людини.Цей документ глибоко вкорінений у гуманістичні ідеали, що регулюють відносини між суспільством і державою. Пошук норм, які б упорядковували взаємодію населення та влади, завжди був притаманний українцям, попри складне колоніальне та тоталітарне минуле. Саме ця особливість робить нас невід’ємною частиною європейського простору та якісно відрізняє від інших режимів, які зневажають права своїх громадян.Наш Основний Закон – це не лише юридичне ядро національної правової системи, а й наш незмінний моральний орієнтир. Для українців вона уособлює поняття прав і свобод, гідності та цінностей, демонструючи стійкість та нескореність духу нації.В умовах повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України, та численних злочинів окупантів, ми особливо гостро усвідомлюємо непересічне значення цінностей, закладених у цьому Основному Законі. Захист та збереження цих цінностей для прийдешніх поколінь є нашим найважливішим завданням. На відміну від формальних декларацій, що характерні для інших тоталітарних режимів, українська Конституція є реальним і дієвим інструментом захисту громадян та держави.Історичний шлях українського конституціоналізму свідчить про глибокі наміри юридично закріпити на найвищому рівні такі засади Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, а також непорушну незалежність і територіальну цілісність нашої держави та європейський цивілізаційний вибір. Сьогодні Україна – це незалежна, сучасна європейська держава, а стратегічний курс на повноправне членство в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору чітко закріплений в Основному Законі.Цей ключовий документ визначає захист держави, її незалежності та територіальної цілісності, а також повагу до державних символів як священний обов’язок кожного громадянина. Українці, які сьогодні чинять спротив російській агресії, захищаючи свою землю від окупанта, фактично виконують свій конституційний обов’язок. Ми об’єднані у протистоянні агресору, який зневажає міжнародне право та будь-які юридичні норми. Завдяки підтримці міжнародних партнерів ми наближаємо нашу Перемогу, після якої держава-терорист обов’язково буде притягнута до відповідальності.Історична довідка:Український конституціоналізм має глибоке коріння та свою унікальність. Він формувався під впливом європейських правових систем і базується на ідеях прав та свобод людини, верховенства права та демократії. Ці засади розвивалися століттями, відображаючи національний характер, спосіб життя та суспільні відносини українців.Середньовічна передісторія включає такі пам’ятки, як «Руська Правда» (ХІ століття) – перша відома кодифікація права на українських землях, та Литовські статути (1529, 1566, 1588 років), що увібрали правові традиції Русі та середньовічної Європи. Вони встановлювали межі князівської влади та захищали права різних суспільних станів.Зародження вітчизняної конституційної думки тісно пов’язане з революцією під проводом Богдана Хмельницького (XVII-XVIII століття), що призвела до відродження козацької державності. Гетьманські універсали та міжнародні договори, як-от Зборівський договір та Березневі статті, регламентували становище України. Особливе місце займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року – «Договір та встановлення прав і вольностей Війська Запорозького», що став першим політико-правовим обґрунтуванням права України на державну самостійність.Наступний етап – формування конституційних ідей після втрати державності (кінець XVIII – початок ХХ століть), коли власні конституційні проєкти розробляли такі визначні діячі, як Микола Костомаров, Михайло Драгоманов, Георгій Андрузький та інші, декларуючи ідеї республіканського устрою та федерації слов’янських народів.Конституційний процес у добу Української революції 1917–1921 років подарував «Статут про державний устрій, права і вольності УНР» та Тимчасовий основний закон ЗУНР, заклавши основи державницької традиції.Традиції державного будівництва продовжились у ХХ столітті, зокрема, проголошенням незалежності Карпатської України у 1939 році та ухваленням Універсалу, Платформи і Тимчасового устрою на Установчих зборах УГВР у 1944 році, що керувала боротьбою УПА.Натомість, чотири конституції УСРР/УРСР були лише формальним прикриттям колоніального становища України, не надаючи реальних механізмів суверенітету.Новітній конституційний процес розпочався з Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акта проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. Робота над Основною Законом тривала майже чотири роки, супроводжуючись гострими дискусіями. «Конституційна ніч» 28 червня 1996 року завершилася ухваленням Основного Закону України 315 голосами.Основні положення Конституції:Конституція України складається з преамбули та 15 розділів. Вона ухвалена від імені Українського народу та визначає Україну демократичною соціальною державою з поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову. Зовнішньополітична діяльність держави спрямована на забезпечення національних інтересів та безпеки через мирну співпрацю за міжнародними принципами.Конституція закріплює широкий спектр прав і свобод людини й громадянина, відповідних світовим гуманістичним стандартам. Вона також визначає конституційні органи, територіальний устрій та місцеве самоврядування. Процедура внесення змін до Конституції є жорсткою, вимагаючи від 2/3 до 3/4 голосів конституційного складу Верховної Ради.З прийняттям Конституції України 1996 року втратили чинність попередні конституційні акти.Матеріали Українського інституту національної пам’яті до Дня Конституції України

