Психологічна підтримка ветеранів: як правильно спілкуватися з тими, хто пройшов війну

Багато українців прагнуть підтримати наших захисників та захисниць, які повертаються з фронту, особливо тих, хто має травматичний досвід. Міністерство у справах ветеранів України надає важливі рекомендації щодо ефективної психологічної підтримки ветеранів у розмові, виділяючи чотири ключові етапи. Ці етапи є невід’ємними складовими для створення безпечного простору, де ветеран або ветеранка може відчути себе почутим і зрозумілим. Важливо пам’ятати, що процес переходу від одного етапу до іншого не можна прискорювати, адже готовність до такого переходу має виникнути у самої людини. Ваше завдання — бути поруч, проявити терпіння та створити умови для поступового відкриття.

Етапи ефективної розмови для психологічної підтримки ветеранів

Цінні поради для такої взаємодії розробив благодійний фонд “Як ти, брате?”, що спеціалізується на адаптації та психологічній підтримці військових та їхніх родин. Дотримання цих рекомендацій допоможе налагодити контакт та ефективно надавати підтримку.

1️⃣ Етап контакту: Створення безпечної атмосфери

На першому етапі вкрай важливо показати, що ви є надійною та безпечною людиною, якій згодом можна буде довіритися. Це не вимагає глибоких розмов, але потребує вашої присутності та спокою.

• Займіться простою справою: Ви будете безпечнішими, якщо будете зайняті легкою, рутинною діяльністю, що не потребує повної концентрації. Це може бути приготування їжі, миття посуду, прибирання. Такі дії дозволяють вам бути присутнім, але не створювати зайвого тиску. Важливо уникати занять, що повністю відвертають вашу увагу, адже тоді ви не зможете забезпечити свою емоційну присутність.
• Попросіть про допомогу: Якщо ви самі потребуєте нескладної допомоги, зверніться до ветерана. Це дасть йому відчуття власної значущості та корисності, що може стати природним приводом для початку діалогу. Це дозволяє ветерану відчути себе не об’єктом допомоги, а її активним учасником.
• Будьте зрозумілими та спокійними: Говоріть просто і спокійно. Уникайте висловлювання своїх емоцій чи оцінок. Фокусуйтеся на фактах: що вже сталося, що ви робите зараз і які маєте плани. Це створює відчуття стабільності та допомагає людині краще зрозуміти ваші наміри, зменшуючи тривогу.

2️⃣ Етап розповіді: Простір для висловлення

Коли людина готова говорити про свій складний досвід, головне — надати їй достатньо простору і активно підтримувати у спробі висловити ці важкі переживання.

• Підтримуйте контакт згодою: Використовуйте прості фрази, такі як “Так”, “Розумію”, “Я з тобою”, “Співчуваю”. Ці слова демонструють вашу присутність, відсутність осуду та готовність слухати. Вони створюють відчуття емпатії та прийняття.
• Поверніть до безпеки, якщо стає важко: Іноді під час розповіді про травматичний досвід людина може відчути себе перевантаженою. Уявіть, що вона схожа на метелика, який прилітає на світло багаття, але може обпектися, підлетівши занадто близько. Якщо ви бачите, що розповідь стає надто важкою, обережно запитайте про щось із минулого, що вже було осмислене і є безпечним спогадом. Це допоможе зняти напруження і зберегти контакт, не відштовхуючи людину.

3️⃣ Етап осмислення: Допомога у пошуку висновків

На цьому етапі ветеран або ветеранка починає формувати власні висновки і може запитувати вашу думку. Однак ваша роль тут полягає не в наданні порад, а в підтримці її самостійного пошуку відповідей. Це критичний момент для психологічної підтримки ветеранів.

• Визнайте свою некомпетентність: Скажіть: “Мені важко сказати, я там не був(ла)” або “Можливо, так і є”. Це дає людині свободу мислити самостійно, не нав’язуючи їй вашої перспективи. Важливо, щоб вона дійшла своїх висновків, які будуть найбільш органічними для неї.

4️⃣ Етап мовчання: Глибоке прийняття

Коли слова вичерпано, настає тиша. Це не означає кінець розмови, а навпаки — її найглибший етап, коли необхідно просто бути поруч.

• Продовжуйте свої справи та будьте поруч: Не втручайтеся ані діями, ані словами. Уникайте напруження у своїй міміці чи жестах. Це час, коли відбувається внутрішнє прийняття та засвоєння досвіду, і цей процес залежить насамперед від самої людини. Довіртеся цьому внутрішньому процесу.

Проєкт “Як ти, брате?”: Важливі ресурси для підтримки

Проєкт “Як ти, брате?” є волонтерською ініціативою, метою якої є збір та поширення найкращих практик збереження стосунків, відновлення контакту та взаємної підтримки під час війни. Ці практики доступні всім українцям, як військовим, так і цивільним. Посібники та лекції проєкту абсолютно безкоштовні. Ви можете завантажити посібники на сайті або замовити їх у друкованому вигляді, сплативши лише за доставку “Новою Поштою”, за посиланням: https://yakty.com.ua/shop. Така психологічна підтримка ветеранів є неоціненною для нашого суспільства.