Грип птиці, також відомий як пташиний грип, є гострим інфекційним захворюванням, що вражає як домашню, так і дику птицю. Це вірусне захворювання, спричинене вірусами грипу типу А, які природно циркулюють серед пернатих. Найбільш відомими штамами, що викликають значні спалахи, є H5N1, H7N9 та H5N8. Ці віруси можуть бути високопатогенними, тобто здатними викликати важкі форми хвороби та високу смертність серед птахів, або низькопатогенними, що проявляються легкими симптомами. Розуміння природи цього захворювання є ключовим для його ефективного контролю.

Поширення грипу птиці відбувається різними шляхами, що робить його глобальною загрозою. Дикі водоплавні птахи, такі як качки та гуси, є природними носіями вірусу і часто переносять його без видимих ознак захворювання, розповсюджуючи інфекцію під час міграцій. Вони можуть інфікувати домашню птицю через прямий контакт, забруднену воду або корми. Зараження також можливе через контакт з інфікованими фекаліями, послідом, а також через забруднене обладнання або одяг, що були в контакті з хворою птицею. Висока щільність утримання птахів на птахофабриках сприяє швидкому поширенню вірусу, що може призвести до масштабних епідемій.

Симптоми грипу птиці у домашніх птахів можуть значно варіюватися залежно від штаму вірусу, виду птиці та віку. Часто спостерігаються пригнічений стан, значне зниження активності, повна відмова від корму та води, синюшність гребеня та сережок, набряки на голові та навколо очей, а також респіраторні ознаки, такі як кашель, чхання та виділення з носових отворів та очей. Також може різко знизитися несучість яєць або повністю припинитися, а шкаралупа яєць стає м’якою або деформованою. У найбільш агресивних форм грипу птиці смертність може сягати 90-100% поголів’я за короткий термін, що завдає величезних економічних збитків.

Хоча грип птиці переважно вражає пернатих, деякі штами вірусу, зокрема H5N1 та H7N9, можуть передаватися людині. Передача відбувається вкрай рідко і зазвичай є результатом тісного та тривалого контакту з інфікованою, хворою або мертвою птицею, а також із забрудненими вірусом поверхнями. Симптоми у людей можуть варіюватися від легких, що нагадують звичайну застуду, до важких, що включають високу температуру, кашель, біль у горлі, м’язові болі, а в складних випадках – пневмонію та гострий респіраторний дистрес-синдром, що може призвести до летального результату. Важливо пам’ятати, що правильно термічно оброблене м’ясо та яйця птиці не становлять ризику для споживання, оскільки вірус грипу птиці гине при температурі вище 70°C, що досягається при звичайному приготуванні їжі.

Профілактика грипу птиці та контроль за його поширенням є ключовими для захисту як тваринництва, так і громадського здоров’я. Основні заходи включають суворе дотримання біобезпеки на птахофабриках та приватних господарствах: обмеження доступу сторонніх осіб та диких птахів, регулярна дезінфекція приміщень та обладнання, використання окремого спецодягу та взуття. Важливо також ізолювати нових птахів перед введенням їх до основного стада та уникати контакту домашньої птиці з дикими. У разі виявлення підозрілих симптомів або масової загибелі птиці необхідно негайно повідомити ветеринарну службу. У деяких країнах також застосовується вакцинація птиці, щоб зменшити ризик спалахів і контролювати розповсюдження грипу птиці.

Глобальний моніторинг за грипом птиці здійснюється міжнародними та національними організаціями охорони здоров’я та сільського господарства. Цей моніторинг включає виявлення нових штамів, відстеження шляхів міграції диких птахів та швидке реагування на спалахи. Раннє виявлення та швидке впровадження карантинних заходів дозволяють локалізувати захворювання та запобігти його подальшому поширенню. Це допомагає мінімізувати економічні втрати для сільського господарства та знизити потенційний ризик для здоров’я населення. Залишатися поінформованим про грип птиці – це важливий крок для забезпечення безпеки та стабільності.