Сьогодні ковельчани попрощались з молодшим сержантом, бойовим медиком Віталієм Кухарчуком. Закоханий в Україну, її природу, мандрівки. Він обійшов з друзями українські Карпати, побував на Говерлі. Великий життєлюб і надзвичайно світла людина. Так відгукуються про нього ті, хто знав.

Народився у Ковелі. З 1 по 9 клас навчався у Маріуполі, а тоді знову повернувся у рідне місто та закінчив нашу гімназію імені Олени Пчілки (нині ліцей). Вступив до Рожищенського фахового коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій.

Своє життя пов’язав з ветеринарною медициною, адже дуже любив братів наших менших, був відданий справі, якою займався.

У перший день війни Віталій Кухарчук добровільно пішов у військкомат. Після навчальних курсів потрапив у нашу «Сталеву Сотку», в якій пройшов доблесний шлях бойового медика. Рятував життя побратимам. Виносив поранених з поля бою.

За бездоганну службу і виконання завдань нагороджений почесною відзнакою командира 100-ої бригади.

Коли дзвонив мамі з фронту, казав: “ Мамуль. Не переживай. Я — медик. А у медиків найменше шансів загинути на війні”. Востаннє рідна людина почула ці слова 31 липня, коли син попередив, що його декілька днів не буде на зв’язку.

А уже 2 серпня життєпис Віталія обірвала війна на Донеччині, неподалік Торецька.

«Всі ми — як одна велика родина прийшли провести Віталія в останню земну дорогу. Він підкорив не одну вершину, але найвищою його висотою став подвиг воїна. Він віддав своє життя заради своєї країни, заради свого міста, майбутнього. Вічна пам’ять і слава Віталію Кухарчуку. Щирі співчуття родині — мамі, брату Андрію, який пройшов АТО і далі захищає Україну, сестрі Олі, всім, хто втратив дорогу людину», – сказав міський голова Ігор Чайка.

Під час громадянської панахиди на площі Героїв Майдану багато говорили про Віталія. З ним приїхали попрощатись його побратими, друзі з передової за тисячу кілометрів. У кожній промові — безкінечна вдячність, велика любов і шана. Надійний. Сміливий. Добрий.

Великий оптиміст по життю, затятий мандрівник в душі, медик за покликанням, наш Герой, Захисник. Важко усвідомлювати, які втрати несе нам війна.

Ще зовсім недавно Віталія Кухарчука, «Куку» — так його називали найближчі, вітали з днем народження. 24 липня йому виповнилось 44. Тепер назавжди. А зараз на його сторінці у Фейсбук залишають теплі спогади, пригадують, яким він був і залишиться в пам’яті.

Оля Матошнюк: «З тобою повʼязана велика частина мого життя, багато спогадів. І я ще досі не вірю, що тебе немає, мені так боляче це уявляти. Боляче уявляти, що останній раз розмовляла з тобою ще в середу, а зараз тебе вже нема. Ти був хорошою, світлою і дуже доброю людиною, ти таким і залишишся у моїй пам’яті. Назавжди мій 44-річний брат, воїн, ветеринар, медик, «Кука»….Ми всі тебе дуже любимо і дуже сумуємо за тобою».

Максим Матазов: «Ніколи в своєму житті я не зустрічав найсвітлішої та найдобрішої людини. Ти назавжди залишишся в моєму серці і моїй пам’яті. Мав честь бути твоїм другом. Схиляю голову у скорботі перед вірним сином України».

Андрій Олійник: «Віталік “Кука” “на щиті”. Спочивай з миром, Друже. Ти був Людиною з великим чуйним серцем, світлою і найдобрішою Людиною, яку я зустрічав. Сумно, порожньо, болить. Дякую».

«Honor et gloria militibus lapsis» – «Честь і слава загиблим воїнам» – цими словами проводжали римських лицарів. Сьогодні вони звучали для Віталія Кухарчука. Так, як він заповідав.

Світла пам‘ять і незгасима слава тобі, захиснику!

Поховали Віталія Кухарчука на Алеї Героїв міського кладовища.