Попри значні інвестиції, що сягають близько мільярда євро, російське виробництво літаків на Казанському авіазаводі стикається із серйозними викликами. Західні санкції, накладені на російську економіку, та суттєвий дефіцит кваліфікованої робочої сили уповільнюють темпи модернізації та виробництва. Це призводить до значного відставання від запланованих термінів, що ставить під сумнів ефективність цих масштабних проектів.

Казанський завод має особливе стратегічне значення для випуску та модернізації стратегічних бомбардувальників, зокрема тих, що здатні нести ядерну зброю. Мова йде про такі моделі, як Ту-160М і нові Ту-160М2, а також модернізацію старих Ту-22М3. Ці військові літаки активно використовуються для запуску крилатих ракет у війні в Україні та базуються на аеродромі “Борисоглібськ”. Саме такі бомбардувальники зазнали пошкоджень або були знищені під час українських спецоперацій на російських аеродромах, як це було під час операції “Павутина” у червні цього року. Казанський авіазавод є фактично єдиним підприємством у Росії, здатним компенсувати втрати у парку стратегічних бомбардувальників.

Військовий експерт Марко Еклунд, який тривалий час працював у військовій розвідці Фінляндії, зазначив, що хоча супутникові знімки й демонструють появу значних нових виробничих площ, це не вирішить системних проблем російської авіаційної промисловості та галузі в цілому. Він підкреслив, що, попри важливість цього авіазаводу, його скромні виробничі показники свідчать про технологічне відставання Росії, особливо порівняно зі світовими лідерами. Еклунд додав, що прагнення Росії виглядати рівною провідним авіаційним державам світу контрастує з низькими темпами виробництва навіть старих моделей бомбардувальників.

Темпи виробництва на Казанському авіазаводі залишаються низькими. Наприклад, торік було виготовлено лише два літаки Ту-160М2 та два Ту-160М. Окрім військових літаків, підприємство також виготовляє цивільні літаки, зокрема Ту-204, і має виробляти нові Ту-214. Однак, за даними аналітиків, цього року випущено лише один такий літак, хоча завод має контракт на виробництво 23 літаків Ту-214. Це також підкреслює загальні проблеми російської авіапромисловості.

Додаткові труднощі для російської авіапромисловості створюють санкції, які значно ускладнили процес придбання західних комплектуючих. За останні роки, за оцінками, Росія манівцями придбала західні компоненти для літаків на суму близько мільярда євро. Проте з посиленням санкцій цей процес стає все більш складним і дорогим, що безпосередньо впливає на можливості Казанського авіазаводу та інших підприємств підтримувати чи нарощувати виробництво.

Втрати авіації у війні в Україні продовжують бути значними для агресора. Українські військові неодноразово завдавали ударів по російських аеродромах. Зокрема, у червні було успішно уражено тактичну авіацію на авіабазі “Маринівка”, де, за попередньою інформацією, було пошкоджено чотири літаки Су-34 та технічно-експлуатаційну частину. Фахівці зазначають, що втрата цих літаків є особливо болючою, оскільки їх ремонт можливий лише на спеціалізованих заводах. Загалом, від початку повномасштабної війни, кількість цих винищувачів у російських військах значно зменшилася. Нещодавно, в рамках масштабної спецоперації “Павутина”, українські дрони СБУ уразили значну кількість російських літаків, серед яких були А-50, Ту-95 та Ту-22М3, працюючи одночасно по чотирьох військових аеродромах Російської Федерації: “Белая”, “Дягілєво”, “Оленья” та “Іваново”. Ці успішні операції демонструють вразливість російської військової інфраструктури, що додатково тисне на Казанський авіазавод та всю російську авіапромисловість.