За його словами, одна з проблем в тому, що на Подолі багато будіівель, які невідомо кому належать. З частиною власників немає жодного зв’язку, дехто взагалі виїхав за кордон.

“Ми взяли на роботу фахівця-історика, який буде робити базу по проблемних об’єктах. Будуть піднімати документацію, а далі – налагоджувати комунікацію з тими власниками. А може, їм цей будинок не треба і вони погодяться його продати нижче ринкової ціни”, – каже Маленков.

Більшість власників хочуть дешевше продати об’єкт за помірну ціну, неа вкладатися в реставрацію – вона обходиться значно дорожче. А ще дорожче буде його знести, почати щось будувати, а будівництво зупинять судовим рішенням.

Часто буває: будівлі зносять, починають зводити нові об’єкти, а незаконне будівництво зупиняють суди.

Закинута будівля 19 сторіччя поруч з Андріївським узвозом, де вже кілька разів була пожежа (фото: РБК-Україна)

“Ми плануємо створити окрему базу недобудов, бо наразі навіть точної кількості таких об’єктів немає. Орієнтовно можна сказати, що не менше чверті Подолу займають закинуті, недобудовані або напівзруйновані споруди. Буває й таке, що в документах значиться будівля, а на місці – порожня ділянка”, – додає директор заповідника.

Тривалий час домінувало будівельне лобі, зацікавлене в тому, щоб довести будівлі до аварійного стану, знести їх і звести на їхньому місці нове. Це величезні гроші. Все робилося тихо, непомітно для громадськості. Багато забудовників мислять у дусі 90-х – дуже прямолінійно. Вони визнають лише одну модель: зруйнувати старе й побудувати велике нове, зазначає Маленков.

“Хто заморочується реставрацією? В країні майже немає архітекторів-реставраторів, бо такого ніхто не замовляє. Але зараз оці недобуди зупинені через порушення. На Подолі також багато ділянок просто закинуті, де нічого немає і ростуть бур’яни. Там за принципами тактичного урбанізму, коли запускають невеликі точкові зміни, можна зробити багато скверів, і це не буде дорого”, – додає фахівець.