Слово «менінгіт» часто викликає занепокоєння у батьків, адже це захворювання є доволі підступним і може мати різноманітні клінічні прояви, що ускладнює своєчасну діагностику. Вірусний менінгіт може проявлятися від лихоманки та гострих респіраторних синдромів до пневмонії, гепатиту, кон’юнктивіту, діареї або навіть нагадувати гострий поліомієліт. Зважаючи на широкий спектр можливих збудників, поставити точний діагноз лише на основі клінічної картини вкрай складно. Давайте детальніше розберемося у цьому питанні.

Що таке вірусний менінгіт?

Вірусний менінгіт – це гостре інфекційне запалення оболонок головного мозку. Найчастіше його причиною є вірусні інфекції, зокрема ентеровіруси (як-от Коксакі та ЕСНО). Рідше вірусний менінгіт може бути спричинений вірусом епідемічного паротиту, цитомегаловірусом, герпесвірусами або аденовірусами. Важливо розуміти, що це захворювання вимагає уваги та своєчасного медичного втручання.

Відмінності вірусного менінгіту від інших форм

Перебіг вірусних (серозних) менінгітів, як правило, є доброякісним. На відміну від бактеріальних менінгітів, для яких характерне гнійне запалення мозкових оболонок із тяжким перебігом та серйозними ускладненнями, вірусний менінгіт зазвичай не призводить до таких загрозливих наслідків. За статистикою, близько 85% випадків менінгітів, спричинених ентеровірусами, протікають безсимптомно, 12-14% діагностуються як легкі форми, і лише 1-3% мають тяжкий перебіг. Проте, незалежно від форми захворювання, лікування вірусного менінгіту має бути розпочате негайно і обов’язково проводитися в умовах стаціонару під наглядом фахівців.

Епідеміологія: коли та хто найчастіше хворіє?

Ентеровірусні менінгіти найчастіше реєструються влітку та в перші місяці осені. Цей період пов’язаний з формуванням дитячих колективів у навчальних закладах та настанням похолодань, що сприяє поширенню вірусів. Людина, в організм якої потрапляє вірус, частіше стає його носієм або переносить хворобу у легкій формі. Вірусний (серозний) менінгіт ентеровірусної етіології вирізняється високою контагіозністю та вогнищевістю поширення. Інкубаційний період становить від 3 до 12 днів, залежно від віку пацієнта та стану його імунної системи. Переважно на вірусний менінгіт хворіють діти та особи молодого віку.

Шляхи передачі інфекції

Заразитися інфекцією, що викликає вірусний менінгіт, можна кількома шляхами:

— повітряно-крапельним: збудник локалізується у слизовій оболонці дихальних шляхів. При кашлі або чханні інфекційні агенти утворюють аерозоль і потрапляють в організм здорової людини із зараженим повітрям;

— контактним: збудник може знаходитися на слизовій очей, у ротовій порожнині, на шкірі або на поверхні ран. З цих ділянок тіла він може потрапити на різні предмети. Зараження відбувається при контакті з інфікованими поверхнями;

— водним: через воду, особливо при купанні у забруднених водоймах або басейнах, коли відбувається заковтування води.

Як вчасно розпізнати вірусний менінгіт?

Симптомами вірусного менінгіту є сильний головний біль, розвиток інтоксикації, поєднання катаральних та шлунково-кишкових проявів, поліморфна висипка, лихоманка (температура тіла може підвищуватися до 40°С, потім знижуватися через 3-4 дні і знову підійматися, утворюючи «дві хвилі» високої температури), загальна слабкість, болі у м’язах та суглобах. У дітей молодшого віку можуть з’являтися судоми кінцівок, вони стають примхливими та плаксивими. У немовлят характерною ознакою є вибухання та напруження тім’ячка. Крім специфічних менінгеальних симптомів, можуть проявлятися ознаки ГРВІ – біль у горлі, нежить, кашель. Однак, поставити точний діагноз вірусного менінгіту може лише лікар на підставі клінічних проявів, епідеміологічного анамнезу та результатів лабораторних досліджень.

Важливо! Через різноманіття збудників, що викликають вірусний (серозний) менінгіт, специфічної профілактики – вакцинації – наразі не існує.

Що можна зробити для профілактики?

Щоб убезпечити себе та свою дитину від захворювання, профілактичні заходи мають бути спрямовані на запобігання інфікуванню, а саме:

— дотримуватись правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом;

— мити фрукти та овочі перед вживанням, по можливості обдавати окропом ягоди та фрукти;

— не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (річки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

— вживати очищену або кип’ячену воду, щоб уникнути водного шляху передачі;

— не купувати продукти харчування на стихійних ринках або у приватних осіб, де не дотримуються санітарні норми;

— для купання та відпочинку користуватися лише офіційно відкритими для цього пляжами, де якість води контролюється;

— під час купання або пірнання не ковтати річкову воду чи воду з басейну;

— змалку привчати дітей вести здоровий спосіб життя, забезпечити збалансоване харчування для зміцнення імунітету.

У випадку виявлення перших ознак захворювання необхідно негайно звернутись до закладу охорони здоров’я або викликати швидку допомогу. Також варто уважно ставитися до будь-якого вірусного захворювання у дитини, чи то грипу, ГРВІ, вітряної віспи, кору, чи епідемічного паротиту, оскільки вони можуть підвищити ризик розвитку вірусного менінгіту.

Пам’ятайте: хворобу легше попередити, ніж лікувати!