Деталі взяття до полону оприлюднили представники українських підрозділів, зокрема, бійці батальйону К-2 20-го окремого полку безпілотних систем. Операція із захоплення іноземців була проведена спільно зі 118-ю бригадою територіальної оборони та двома батальйонами 54-ї Окремої механізованої бригади – першим стрілецьким та першим механізованим. Це свідчить про злагоджену роботу українських військових на передовій.

За словами самих полонених, їхня подорож до Росії нібито мала суто мирну мету: один з них планував лікувати зуби, а інший – зайнятися виробництвом шампунів. Однак, по прибутті до аеропорту російської столиці, їхні плани кардинально змінилися. Замість очікуваних медичних послуг чи бізнес-можливостей, вони зіткнулися з представниками міграційної служби, де їхні документи були оформлені таким чином, що фактично призвело до їхньої вербовки. Обидва чоловіки, ідентифіковані як Метугена Уна-на Жан Пафе та Анатоль Франк, усвідомлювали, що їх одягають у військову форму не для цивільних потреб, проте під тиском підписали контракти.

За підписання контракту їм було обіцяно винагороду в розмірі 1 мільйон 100 тисяч рублів. Хоча ця сума значно менша за ту, що Росія зазвичай виплачує своїм громадянам за участь у війні проти України, для Камеруну вона здавалася “пристойними грошима”, що може пояснювати їхню згоду, попри опір. Це підкреслює економічні чинники, які можуть спонукати людей з-за кордону до участі в конфлікті.

Анатоль Франк, який представився вчителем, детально розповів про обставини свого примусового вербування. Він стверджує, що після прильоту до Росії його та кількох інших осіб відвели до кабінету Міграційної служби, де було проведено процедури зняття відбитків пальців та зліпків щелепи. Попри його бажання повернутися додому, йому не дозволили залишити територію. За його словами, після прибуття до РФ, їх посадили в машину та везли майже два дні у невідомому напрямку, поки вони не прибули до багатоповерхової будівлі, де їх утримували ще два дні. Лише після цього їх одягли у військову форму та повідомили, що вони приєднаються до армії. Ця розповідь викриває примусові методи вербування до лав російських окупаційних військ, що є порушенням міжнародного права.

Після примусового підписання контракту, Анатоль Франк швидко опинився на передовій. За його словами, він отримав наказ йти вперед і вже за три дні після цього потрапив до рук українських військових. Цікавий факт, що під час його транспортування українськими захисниками, по їхній позиції було скинуто боєприпас, що свідчить про інтенсивність бойових дій навіть під час евакуації полонених. Інший чоловік також підтвердив, що фінансовий фактор був ключовим у його рішенні підписати контракт, хоча він теж стверджує про обман щодо справжніх цілей його приїзду до Росії.

Обидва полонені наполягають, що не брали участі у вбивствах. Вони висловили чітке бажання бути репатрійованими до Камеруну, а не бути повернутими до Російської Федерації. Цей інцидент є яскравим прикладом того, як Росія використовує нелегальні та примусові методи для залучення іноземних громадян до своєї агресії проти України, наражаючи їх на небезпеку та порушуючи їхні права. ЗСУ, зі свого боку, продовжують демонструвати високу ефективність у проведенні операцій, що призводять до захоплення ворожих бійців.

Вас також можуть зацікавити новини: