Сьогодні, з глибоким сумом і невмирущою пам’яттю, ми відзначаємо перші роковини з дня трагічної смерті Андрія Попка, справжнього героя України та відданого сина селища Рокитне. Андрій Попко, ім’я якого назавжди вписане в літопис мужності та самопожертви, був не лише військовослужбовцем, а й взірцем незламного духу та патріотизму. Його життєвий шлях, сповнений спортивних досягнень та військових звершень, є прикладом для майбутніх поколінь. Ще до повномасштабного вторгнення, Андрій Попко вже був відомий як майстер спорту з вільної боротьби. Ця дисципліна виховала в ньому не тільки фізичну силу, а й залізну волю до перемоги, дисципліну та вміння долати труднощі. Ці якості стали вирішальними, коли ворог ступив на українську землю. З перших днів російського повномасштабного вторгнення, Андрій Попко без вагань став на захист своєї країни. Він приєднався до лав територіальної оборони Києва, де активно брав участь в обороні міст-фортець Гостомеля та Бучі. Ці міста стали символами жорстокості ворога та незламності українського спротиву. Андрій Попко, разом зі своїми побратимами, проявив неймовірну мужність, стримуючи наступ ворожих військ, даючи час на підготовку оборони столиці. Його внесок у визволення Бучі та оборону Гостомеля неоціненний. Після виконання завдань у Київській області, відданий воїн продовжив свою службу в елітних підрозділах – Силах спеціальних операцій Збройних Сил України. Це свідчить про його високий професіоналізм, довіру командування та готовність до найскладніших завдань. У лавах ССО, Андрій Попко виконував надзвичайно важливі та небезпечні місії, які наближали Україну до перемоги. За час своєї бездоганної та відданої служби на захисті Батьківщини, Андрій Попко був відзначений високими державними нагородами. Він отримав почесний знак «Ветеран війни», що засвідчує його вагомий внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України. Особливе місце серед його нагород займає орден за оборону міста-героя Харкова. Ця нагорода є яскравим свідченням його особистої мужності та героїзму, проявлених під час одних з найзапекліших боїв за Харків. Його жертовність та відданість справі захисту України є прикладом для кожного громадянина. Сьогодні, коли ми згадуємо Андрія Попка, ми вшановуємо не лише його пам’ять, а й пам’ять усіх, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України. Його героїзм та самопожертва ніколи не будуть забуті. Ми дякуємо воїну за його безцінний захист, за те, що він стояв на варті нашого мирного неба. Світла пам’ять герою, чиє ім’я назавжди залишиться в серцях українців як символ незламності та непереможності духу. Україна пам’ятає своїх героїв. Вічна пам’ять Андрію Попку.