“Волею українського народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України”. Ця велична декларація, що пролунала у Львові 30 червня 1941 року, стала ключовою подією в багатовіковій боротьбі українського народу за свою незалежність та суверенну державу. Акт відновлення української державності, проголошений у розпал Другої світової війни, символізував незламне прагнення українців до самовизначення, попри надзвичайно складні та небезпечні історичні обставини.У 1941 році Україна перебувала між двома тоталітарними режимами, які боролися за панування на її землях. Проголошення Акту було сміливим кроком, що мав на меті заявити світові про суверенні права української нації. Хоча ця спроба не увінчалася негайним успіхом і наразилася на жорстокий опір окупаційних сил, вона стала важливим етапом у формуванні національної свідомості та продовженні визвольної боротьби. Багато патріотів, що стояли за цим Актом, зазнали переслідувань, ув’язнень та загинули за свою віру в незалежну Україну. Їхня жертовність і вірність ідеалам державності залишилися на сторінках історії як приклад незламності духу.Значення Акту відновлення української державності 1941 року виходить далеко за рамки того періоду. Він став одним із цеглин у фундаменті сучасної української держави, підтверджуючи безперервність національно-визвольного руху. Історична пам’ять про цю подію підкреслює глибоке коріння прагнення українців до свободи та власної державності, яке проявилося через століття боротьби.Через п’ятдесят років, 24 серпня 1991 року, Україна здійснила свою віковічну мрію. Цього дня було проголошено Незалежність України, що стало тріумфом багатовікових зусиль та жертовності мільйонів українців. Ця подія не лише відновила історичну справедливість, але й відкрила нову сторінку в історії українського народу, дозволивши йому будувати власну, вільну та суверенну державу на демократичних засадах. Незалежність 1991 року стала кульмінацією всіх попередніх спроб, включаючи і ту, що була зроблена у Львові в 1941 році.Сьогодні, коли Україна знову стоїть перед викликами, захищаючи свою суверенність, важливо пам’ятати про уроки минулого. Акт відновлення української державності 1941 року та проголошення Незалежності 1991 року є яскравими свідченнями того, що прагнення до свободи та власної держави є невід’ємною частиною українського національного характеру. Ця історична спадщина надихає на боротьбу і є доказом того, що українська державність має глибоке коріння і невпинно прагне до свого утвердження. Україна – була ! Україна – є ! Україна – буде !