Талант бачити світ не лише очима, а й серцем – це дар, яким був наділений видатний український фотохудожник Василь Пилип’юк. Його унікальна здатність передавати невидимі емоції та глибинний зміст буття крізь об’єктив камери зробила його ім’я знаковим у світовому мистецтві. Саме цей винятковий талант допомагав людям не просто дивитись на красу навколо, а й відчувати її душею, проживаючи кожну мить у повноті. Творчість Василя Пилип’юка – це не просто знімки, а справжні вікна у світ, де кожна деталь має значення, а емоції передаються без слів. Він зумів зафіксувати життя у його найтонших проявах, залишивши по собі неоціненну спадщину.

29 червня у Художньому музеї «Сокальщина» у Шептицькому відбулася знакова подія – відкриття виставки видатного фотохудожника Василя Пилип’юка. Цей митець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка та художник Міжнародної федерації фотомистецтва, за своє життя створив неймовірну кількість шедеврів. Його творчий доробок вражає: 115 фотоальбомів, понад 2000 унікальних світлин та більше 80 персональних виставок по всьому світу. Роботи Василя Пилип’юка дбайливо зберігаються у колекціях престижних музеїв та галерей у різних куточках планети, що свідчить про його міжнародне визнання та вагомий внесок у мистецтво фотографії.

На жаль, вісім років тому цього геніального фотохудожника не стало. Важко навіть уявити, скільки ще фотошедеврів він міг би створити, якби не так завчасно пішов з життя. Проте Василь Пилип’юк залишив по собі світлу пам’ять у своїх неймовірних роботах, які продовжують надихати та вражати глядачів по всьому світу. Його творчість живе у кожному знімку, зберігаючи неповторну енергетику та глибину.

«Справі, яку він любив – він віддавався повністю», – згадувала під час відкриття виставки його дружина Анна Пилип’юк, ділячись глибокими особистими спогадами. «Люди часто кажуть, що він багато досягнув у житті, але не завжди розуміють, що він фактично горів роботою, віддаючи їй усю свою силу та душу. Саме тому він так завчасно пішов від нас. Тепер про чоловіка мені нагадує онук Василько – у нього ж такі очі, як у дідуся». Ці слова свідчать про справжню пристрасть, з якою Василь Пилип’юк присвячував себе мистецтву фотографії, і про глибокий слід, який він залишив у серцях своїх близьких.

У кожній світлині Василя Пилип’юка – саме життя у всій його багатогранності. Це неповторна мить, яку він зумів впіймати й передати уповні її глибину і красу. Чи то помережане зморшками обличчя старого скрипаля, граціозний танець коней, загрозливе й водночас прекрасне небо в горах, чи потужні природні стихії – все це Василь Пилип’юк вловлював обʼєктивом, але бачив і відчував серцем. Його роботи – це справжній діалог з глядачем, що запрошує зануритися у світ емоцій та роздумів.

Сам фотохудожник Василь Пилип’юк колись сказав: «Коли працюю, то про все забуваю. Я бачу кадр, який хочу надрукувати, тому… Просто натискати на затвор одне, а відчути, збагнути і в ту долю секунди натиснути, зовсім інше». Ці слова якнайкраще розкривають філософію його творчого процесу – не просто механічне фіксування, а глибоке, усвідомлене мистецтво, що вимагає інтуїції та повного занурення. Його виставка у Художньому музеї «Сокальщина» у Шептицькому є чудовою нагодою наново відкрити для себе велич українського фотомистецтва та вшанувати пам’ять Василя Пилип’юка, чия творчість продовжує жити і надихати. Запрошуємо всіх шанувальників фотографії та українського мистецтва відвідати експозицію, аби на власні очі побачити унікальні роботи цього неперевершеного українського фотографа.