Лозівська громада сумує за Олександром Божком

Загинув боєць 25 червня 2025 року, поблизу Серебрянського лісу Сєвєродонецького району Луганської області, під час запеклого бою за рідну землю.

Божко Олександр Григорович народився 27 серпня 1971 року в селі Петропілля Лозівського району Харківської області. У 1978 році пішов до першого класу Орільської восьмирічної школи, а в 1988 році закінчив Орільську середню школу.

Свою трудову діяльність розпочав у колгоспі ім. Свердлова. З 1989 по 1991 рік проходив строкову службу в місті Свердловськ, після чого повернувся вже до незалежної України — держави, яку щиро любив і якою щиро пишався.
У 1992 році вступив до Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Земля — його стихія. Він був аграрієм за покликанням: дбайливим, працьовитим, відповідальним.

У 2003 році Олександр створив сім’ю, став турботливим батьком для доньки та сина, яких виховував у любові, добрі та повазі. Його знали як людину щиру, чесну, добросердну, завжди готову підтримати, розрадити й допомогти.
Коли на Батьківщину прийшла війна, Олександр не залишився осторонь. 2 березня 2022 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив у складі військової частини А0536, був старшим навідником 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї мотопіхотного батальйону.

Авдіївка, Бахмут, Соледар, Лиман, Угледар… — найгарячіші точки бойових дій, у яких він захищав Україну.

Відзначений нагородами: медаллю «Ветеран війни» (2023), почесною відзнакою «За оборону Авдіївки» (2024), відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України», грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, особисту мужність, високу військову дисципліну та професіоналізм.

25 червня 2025 року, поблизу Серебрянського лісу Сєвєродонецького району Луганської області, під час запеклого бою за рідну землю Олександр загинув, залишившись вірним присязі до останнього подиху.

Його ім’я назавжди залишиться в наших серцях, у пам’яті громади, в історії країни.
Він — приклад самопожертви, любові до землі, гідності та сили духу.
Схиляємо голови в глибокій скорботі.
Спочивай з миром, наш Захиснику. Дякуємо за все. Слава Герою!