Триваюча широкомасштабна агресія та бойові дії в Україні, за оцінками військових експертів, можуть тривати ще від двох до чотирьох років. Поточна ситуація на заході Донеччини залишається складною, проте її не можна назвати катастрофічною. Військові відзначають просування невеликих груп противника на ділянці між Кураховим та Покровськом, але їхні спроби активно зупиняються.

Аналізуючи поточний стан справ на фронті, майор ЗСУ Євген Карась, командир 413-го окремого батальйону безпілотних систем “Рейд”, поділився своїми спостереженнями. Він пояснив, що хоча були важкі дні для деяких українських бригад, і ворог вклинювався на окремих ділянках, говорити про повноцінний прорив недоречно. Це не масовий захід техніки чи глибокі рейди, а скоріше бої з невеликою чисельністю військових з обох сторін. Просування противника є точковими: вони вклинюються, проходять трохи вперед, але потім їх зупиняють. Цей процес є постійним та виснажливим, що характерно для сучасної війни в Україні.

Військовий також розповів про випадки, коли ворожі групи потрапляють в оточення. У таких ситуаціях логістика ворога перерізається, постачання припиняється, і їх поступово “випалюють”. Це ефективна тактика ЗСУ, що демонструє майстерність українських захисників у складних умовах на передовій.

Щодо ситуації на Сумському напрямку, всі військові фахівці погоджуються, що окупанти не мають достатніх сил для захоплення Сум. Проте, це не означає повної відсутності загрози. Суми можуть потрапити під вогневий контроль та артилерійські обстріли, як це вже відбувалося раніше. Для цього противнику необхідно просунутися, але українська оборона наразі утримує позиції. Ці бойові дії вимагають максимальної концентрації та ресурсів, аби стримати наступ росіян.

Окремо майор Карась зупинився на питанні можливого просування армії РФ до Дніпропетровщини. Він вважає, що це може бути або маневр для відволікання уваги, або прикриття для більш серйозного удару по Слов’янсько-Краматорській агломерації. Очевидно, що російське керівництво має політичну задачу: продемонструвати результат до кінця літа. Вони готують “літню кампанію”, яка має стати приводом для дипломатичного тиску з метою змусити Україну та її союзників до переговорів, демонструючи “силу” Росії. Головне завдання України – довести, що вони не сильні. Якщо ця кампанія провалиться, восени ворогу буде значно важче через погодні умови та зменшення кількості техніки. Це має критичне значення для подальшого перебігу війни в Україні.

Військові аналітики також зазначають, що окупанти стикаються з серйозними проблемами у відновленні техніки. Успішні атаки на російські аеродроми завдають значної шкоди їхній обороноздатності, що позначається на загальному потенціалі їхніх військ. Проте, ворог не здається, намагаючись компенсувати втрати та знайти нові рішення. Тому навіть у разі гіпотетичного захоплення якогось великого міста, це не означатиме кінець війни. Українці довели свою стійкість, не здавшись під час втрат на Харківщині та продовжуючи оборону зараз, демонструючи незламний дух ЗСУ.

Важливо розуміти, що нинішня війна в Україні відрізняється від подій 2022 року, коли ЗСУ не мали достатніх резервів та стабілізації. Зараз, хоча на окремих ділянках є втрати та відступи, відсутній масовий прорив. Росіяни атакують дрібними групами, іноді просуваючись на невеликі відстані (500 метрів або 2 кілометри), користуючись тимчасовими труднощами українських підрозділів, де, наприклад, через відсутність зв’язку допомога не встигає. Однак, українські сили швидко стабілізують ситуацію за допомогою дронів, артилерії та резервів. Ця війна є повільною та виснажливою, де кожна невелика позиція утримується завдяки героїзму бійців, як це відбувається на Курахівському напрямку. Така стійкість показує справжню міць ЗСУ та високий моральний дух народу у війні.

Майор ЗСУ підкреслив, що наразі відбувається “стагнація”, яка може тривати кілька років, тобто лінія фронту майже не змінюється, однак реальна боротьба точиться за ресурси, техніку, стратегічні рішення та підтримку союзників. Визначальним етапом у цій війні будуть постачання озброєння та ефективні мобілізаційні рішення. Наприклад, надання ракет ППО за арештовані російські кошти є дуже серйозним кроком, який може змінити хід війни. Хоча обидві сторони припускаються помилок, повідомлення про захоплення окремих сіл, швидше, є інформаційною складовою і не змінюють стратегічної ситуації на фронті.

Пригадуючи 2022 рік, коли росіяни були розгромлені на Харківщині, та успішну операцію на Запорізькому напрямку, стає зрозуміло, що своєчасне виконання обіцянок союзників щодо постачання зброї могло б прискорити і глобальніше змінити ситуацію. Втрати РФ зараз значні, на них впливають атаки на аеродроми, втрата бойового потенціалу та внутрішні конфлікти. Попри це, вони продовжують наступати, намагаючись змінити ситуацію. Тому навіть гіпотетичне захоплення великого міста не означатиме кінець цієї боротьби за незалежність України.

Останні новини свідчать про активні події на фронті. Раніше військові аналітики відзначали зміни на Дніпропетровщині, а також заперечували прорив російських військ на територію області, підтверджуючи утримання оборонних позицій. Експерти також розповідали про значні втрати росіян на Сумщині, де були “сточені” цілі бригади. Це свідчить про те, що “великий наступ” противника, розпочатий раніше, починає “буксувати”, втрачаючи початковий запал. Війна в Україні триває, і кожен день стає новим випробуванням для Збройних Сил та всього українського народу. Завдання ЗСУ — продовжувати оборону та звільняти територію, незважаючи на всі труднощі, які створює агресор.

Вас також можуть зацікавити новини: