Війна продовжує завдавати Україні невимовних страждань та втрат, забираючи життя найвідданіших синів та доньок нації. Ці незламні воїни мужньо стоять на захисті нашої рідної землі, віддаючи найдорожче у боротьбі проти ворога. Кожна така втрата – це глибока рана для всієї громади, нагадування про ціну свободи та незалежності.Душа ще одного вірного Захисника України, молодшого лейтенанта Юрія Віталійовича Ткачука, поповнила лави Небесного війська. Сьогодні Гощанська громада з глибоким сумом провела в останню путь свого Героя, віддавши йому належні військові почесті. Пам’ять про Юрія, його мужність і жертовність, назавжди залишиться в серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав.Юрій Ткачук народився 29 січня 1984 року в селі Липки, у сім’ї шанованих вчителів Надії та Віталія Ткачуків. Зростаючи разом із двома сестрами, Вітою та Тетяною, він змалку демонстрував цілеспрямованість та працьовитість. Початкову освіту здобув у Липківській початковій школі, а середню – у Невірківській. Згодом, у Рівненському коледжі №10, Юрій освоїв професію електрогазозварювальника, що дозволило йому працювати на різних будівельних об’єктах у Рівному та Києві.У 2008 році життя Юрія Ткачука набуло нового змісту – він одружився з Наталією. Разом вони облаштували затишний дім у рідному селі Липки, де виховували доньку Юлію та сина Станіслава, створюючи міцний фундамент для своєї родини.З початком російської агресії, у серпні 2014 року, Юрій без вагань добровільно долучився до участі в Антитерористичній операції (АТО). У складі 28-ї окремої механізованої бригади він сумлінно боронив східні рубежі України на Донеччині, демонструючи справжню відданість своїй Батьківщині. Після повернення з фронту, прагнучи забезпечити свою родину, Юрій деякий час працював за кордоном – у Польщі та Литві.Проте покликання до служіння державі було сильнішим. У 35-річному віці Юрій Ткачук вступив на службу до Національної поліції України. Він заочно здобув вищу освіту у Львівському національному університеті внутрішніх справ, поглиблюючи свої знання та професійні навички. Працював у Гощанському відділенні поліції №5, де його професіоналізм та відповідальність були високо оцінені.13 лютого 2023 року, з початком повномасштабного вторгнення, Юрій знову став на захист країни, долучившись до лав Національної гвардії України. Він служив на посаді командира взводу штурмової роти «Азов», що є свідченням його мужності та лідерських якостей. Юрій Ткачук виконував бойові завдання в найгарячіших точках фронту, серед яких Серебрянський ліс, Торецький напрямок, а після поранення – Харківський напрямок. У складі 5-ї Слобожанської бригади він також займався підготовкою снайперів та супроводжував їх на позиції, ділячись своїм безцінним досвідом.Молодший лейтенант Юрій Ткачук загинув 20 червня 2025 року внаслідок бойових дій у Харківській області, виконуючи свій військовий обов’язок до останнього подиху. Ця втрата є невимовною для всієї України.«Був хорошим сім’янином, батьком і другом. Цілеспрямований, наполегливий, завжди тримав слово», — згадують про нього односельці та побратими. Словами не передати всієї глибини суму.З військовими почестями та гімном України до місця земного спочинку провели воїна-захисника рідні, друзі та жителі Гощанщини. У знак особливої шани востаннє для Героя прозвучали Державний Гімн та військовий салют. Пам’ять про нього буде вічною. Нехай душа Героя України спочиває в мирі, а його подвиг назавжди залишиться прикладом відваги та самопожертви. Україна ніколи не забуде своїх Героїв.