Останні роки в Україні характеризуються аномально високими температурами, що значно ускладнює умови праці для мільйонів громадян. Особливо відчутним є вплив спеки під час літніх місяців, коли стовпчики термометрів сягають рекордних позначок. Саме в такий період питання безпеки праці у спеку стає надзвичайно актуальним, адже високі температури визнані серйозною професійною небезпекою, яка загрожує здоров’ю та продуктивності як тих, хто працює просто неба, так і працівників у приміщеннях без належного кондиціонування.

Вплив високих температур на організм може бути руйнівним. Працівники, що піддаються впливу спеки, ризикують отримати тепловий стрес, який може проявлятися у різних формах – від легкого нездужання до станів, що загрожують життю. До найпоширеніших проявів теплового стресу належать: тепловий удар (найнебезпечніший стан, що вимагає негайної медичної допомоги), теплове виснаження, теплові судоми, теплові висипання, а також тимчасова втрата свідомості. Крім того, спека не лише безпосередньо впливає на фізіологічний стан людини, а й опосередковано підвищує ризик травм на робочому місці. Це відбувається через низку факторів: спітнілі долоні можуть призвести до вислизання інструментів, запотівання захисних окулярів погіршує видимість, а запаморочення та втома знижують концентрацію та координацію рухів. Не менш небезпечними є опіки, що можуть виникнути внаслідок випадкового контакту з гарячими поверхнями або парою, температура яких зростає в умовах аномальної спеки.

Особливу увагу слід приділити групам підвищеного ризику розвитку теплового стресу. До них входять працівники з надлишковою вагою, особи, що мають серцево-судинні захворювання, високий кров’яний тиск, а також ті, хто приймає певні лікарські засоби, які можуть посилювати реакцію організму на спеку. Для цих категорій працівників необхідно розробляти індивідуальні заходи захисту та здійснювати ретельний моніторинг їхнього стану під час робочого дня.

Профілактика теплового стресу та забезпечення безпеки праці у спеку є критично важливим завданням для кожного роботодавця. Ключовим елементом профілактики є всебічне інформування працівників про природу теплового стресу, його вплив на здоров’я працівників та безпеку, а також про ефективні методи запобігання. Роботодавці зобов’язані забезпечити: доступ до достатньої кількості прохолодної питної води; облаштування зон відпочинку в тіні або в приміщеннях з кондиціонуванням; гнучкий графік роботи, що передбачає частіші та триваліші перерви, особливо в години пікової спеки; використання спеціального охолоджувального одягу та засобів індивідуального захисту. Крім того, важливо проводити інструктажі та навчання щодо розпізнавання перших ознак теплового удару та надання першої допомоги. Працівники, зі свого боку, повинні відповідально ставитися до власного здоров’я: дотримуватися питного режиму, носити легкий, світлий одяг, уникати важких фізичних навантажень у найспекотніші години, повідомляти керівництво про будь-які ознаки нездужання. Дотримання цих рекомендацій та постійний контроль за умовами праці є запорукою ефективної охорони праці та збереження здоров’я всіх працівників в умовах підвищених температур.