9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Війна, Життя, Захарівська ОТГ, Політика, Суспільство

Акім Бекіров: Життя та боротьба кримського політв’язня

Акім Екремович Бекіров – ім’я, що символізує стійкість та незламність у боротьбі за права людини в умовах окупації Криму. Народившись 18 жовтня 1988 року у Фергані, Узбекистан, Акім поділяє долю тисяч кримських татар, чиї родини були насильно депортовані радянським режимом у 1944 році. Цей історичний біль депортації відлунював у його житті, коли вже у 1992 році його родина повернулася на рідну землю до Криму, оселившись у Курманському районі.

Початкову освіту Акім Бекіров здобув у Черновській середній школі, де успішно закінчив 11 класів. Його прагнення до знань привело його до Сімферопольського училища будівництва та комп’ютерних технологій, де він вивчав «комп’ютерну справу». Пізніше він продовжив навчання на математичному факультеті Таврійського національного університету імені Вернадського. Проте життєві обставини змусили Акіма взяти академічну відпустку та розпочати трудову діяльність, аби забезпечити свою родину. Він працював будівельником на різних об’єктах, демонструючи відповідальність та працелюбність.

У 2017 році Акім одружився, і разом з дружиною вони створили міцну сім’ю. Подружжя виховує двох неповнолітніх дітей: доньку Сумаю, що народилася 7 лютого 2018 року, та сина Сайфуллаха, який з’явився на світ 25 серпня 2019 року, вже після арешту батька. Цей факт підкреслює трагізм ситуації та важкий тягар, що лягає на сім’ї політичних в’язнів.

Акім Бекіров був не просто спостерігачем, а активним та відданим учасником громадського руху, зокрема ініціативи «Кримська солідарність». Його діяльність охоплювала широкий спектр: від надання допомоги родинам політичних в’язнів та вирішення питань IT-безпеки, до організації передач у СІЗО. Він також відвідував та детально висвітлював судові засідання, ведучи відеотрансляції процесів. Така помітна та послідовна правозахисна робота Акіма Бекірова привернула до нього посилену увагу окупаційних силових структур. До моменту арешту Акім неодноразово помічав за собою та своїм будинком пильне стеження.

Переслідування завершились затриманням Акіма Бекірова 27 березня 2019 року. Це сталося після масштабних обшуків у будинках кримських татар у мікрорайонах Кам’янка та Строганівка Сімферополя. Тоді відбулися наймасовіші затримання на півострові з початку окупації – щонайменше 25 жителів були незаконно затримані. Силовики свідомо не допускали адвокатів, не пред’являли ордерів на обшук чи затримання, вилучали телефони та забороняли родинам повідомляти громадськості про те, що відбувається. Такі дії є грубим порушенням базових норм прав людини.

За ґратами Акім Бекіров перебуває вже тривалий час. 18 березня 2022 року суд у російському ростові-на-дону визнав його винним за сфабрикованими звинуваченнями в нібито участі у терористичній організації та підготовці до насильницького захоплення влади. Його засудили до 14 років колонії суворого режиму, з яких 5 років він має провести у в’язниці, а після звільнення – ще 1 рік обмеження волі. 7 липня 2023 року окупаційна влада відмовила чоловіку в апеляції, залишивши вирок без змін.

Після суду цей кримський політв’язень певний час перебував у СІЗО-1 у новочеркаську ростовської області. 26 серпня того ж року Акім Бекіров разом із Рустемом Сейтахаліловим та Асаном Яніковим був етапований до транзитно-пересильного пункту у волгограді. Усіх трьох в’язнів перевозили у спеціальному вагоні, призначеному для ув’язнених, у надзвичайно важких умовах, з обмеженим доступом до свіжого повітря та мінімальними можливостями для зв’язку із зовнішнім світом. У вересні 2023 року Акім був поміщений до в’язниці у саратовській області рф, що знаходиться за понад 1500 км від Криму. У жовтні 2024 року стало відомо про його переведення до виправної колонії №1 у цивільську, що в російській республіці чувашія. Хоча це переміщення дещо скоротило відстань до Криму, Акім Бекіров все ще залишається за тисячі кілометрів від рідного дому та своєї сім’ї. Адвокати неодноразово зверталися до російської служби виконання покарань із вимогами перевести політв’язня ближче до місця проживання його родини, однак ці звернення були проігноровані або отримали формальні відписки, що демонструє повне нехтування правами людини та міжнародними нормами.

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник