Сьогодні серце Кам’янця-Подільського сповнене глибокого смутку та невимовного болю, адже місто проводжає в останню путь свого справжнього сина – Олександра Дмитровича Стасюка, вірного захисника України. Цей 33-річний сержант, чиє молоде життя трагічно обірвалося на полі бою, став черговою жертвою у жорстокій війні за нашу свободу. Його героїчна загибель є гірким нагадуванням про високу ціну кожного мирного світанку, який ми маємо завдяки таким воїнам, як Олександр Стасюк.Життя Олександра Стасюка обірвалося 29 червня 2025 року під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання поблизу села Новоукраїнка, що на Донеччині. Як старший оператор взводу спостереження розвідувальної роти, він завжди був на передовій, готовий до будь-яких викликів заради Батьківщини. Його самопожертва – це не просто трагічний факт у воєнній хроніці. Це невимовний біль, що пронизує кожну українську родину, і невимовна втрата для всієї нації, яка нині бореться за своє існування. Ця війна забирає найкращих, і Олександр Стасюк був одним з них, справжнім прикладом мужності.Народився Олександр 15 лютого 1992 року. Ще з юних літ він обрав для себе шлях оборонця, присвятивши своє життя військовій справі. З 2010 року Олександр Стасюк гідно ніс службу в лавах Збройних Сил України, демонструючи відданість та професіоналізм. А в серпні 2023 року, коли країна переживала найскладніші часи повномасштабного вторгнення, він без жодних вагань знову став до лав української армії, показавши свою незламну волю до перемоги. Усі, хто мав честь знати Олександра, пам’ятатимуть його як мужнього, неймовірно відданого своїй справі та надзвичайно світлого чоловіка. Він був готовий стояти до кінця – як за рідну Батьківщину, так і за кожного свого побратима, з якими ділив усі труднощі військової служби.Прощання з Героєм розпочалося в його рідному селі Кам’янка, де у батьківській оселі зібралися найближчі люди, щоб востаннє попрощатися з сином, братом, чоловіком. Далі траурна процесія з тілом полеглого воїна рушила до Будинку офіцерів у Кам’янці-Подільському. Сюди, віддаючи шану, прийшли сотні жителів міста – рідні, близькі друзі, побратими по зброї, а також численні небайдужі містяни, які відчули цю втрату як власну. Усі з глибоким болем та сумом схиляли голови, вшановуючи неоціненний подвиг Воїна, який віддав своє життя за мир і свободу України. Місто Кам’янець-Подільський ніколи не забуде свого Героя.Поховали Олександра Стасюка на місцевому кладовищі, на Алеї Слави, де спочивають інші захисники, які пожертвували собою заради майбутнього. Під урочисті залпи почесного караулу, що пролунали, розтинаючи тишу жалоби, його тіло віддали землі. Могила Героя буквально потонула в морі живих квітів – це яскравий символ нашої безмежної вдячності, щирої любові та вічної пам’яті про його подвиг. Цей вияв поваги є свідченням того, що український народ пам’ятає своїх захисників.Світла пам’ять і вічна слава Герою Олександру Стасюку! Його ім’я навіки закарбоване в історії нашого міста та всієї України. Олександр Стасюк – навіки в наших серцях, його подвиг житиме у кожному з нас. Ми не забудемо тієї ціни, яку ми платимо за свободу, і ми не пробачимо ворогу цю несправедливість. Герої не вмирають. Вони живуть доти, доки живе пам’ять про їхній величний подвиг, надихаючи нові покоління на боротьбу за вільну Україну.