Мікропластик, що вже став невід’ємною частиною нашого навколишнього середовища, проникаючи в океани, продукти харчування і навіть тканини мозку, тепер виявлений у репродуктивній системі людини. Іспанські науковці зробили шокуюче відкриття, знайшовши ці крихітні частинки у зразках сперми та у фолікулярній рідині, що оточує яйцеклітину в яєчниках.

Цю інформацію підтверджують джерела, що публікують наукові дослідження, які викликали значний резонанс у світі репродуктивної медицини. Наразі гостро постає питання про безпечність широкого використання пластику, адже його найдрібніші частинки здатні проникати навіть у найчутливіші репродуктивні органи, потенційно впливаючи на фертильність людини.

У цьому важливому дослідженні взяли участь 43 добровольці: 25 жінок та 18 чоловіків. Аналіз показав наявність мікроскопічних частинок полімерів — основи більшості сучасних пластикових виробів — у 69% зразків фолікулярної рідини та у 55% зразків сперми. Серед виявлених типів пластику були поліамід (нейлон), поліуретан, поліетилен, тефлон, а також ПЕТ (поліетилентерефталат), з якого виготовляють пластикові пляшки, та інші поширені види, що щодня використовуються у побуті, харчовій промисловості та медицині.

Раніше мікропластик вже фіксували у різних тканинах організму, зокрема у легенях, плаценті, мозку, кишківнику і навіть у носових пазухах. Однак його виявлення у репродуктивних рідинах засвідчує, що ці мікроскопічні частинки здатні проникати значно глибше, ніж припускалося раніше. За словами керівника дослідження, доктора Еміліо Гомеса-Санчеса, мікропластик потрапляє в організм переважно через споживання їжі та води, вдихання забрудненого повітря або прямий контакт зі шкірою. Далі ці крихітні частинки розповсюджуються по кровотоку, досягаючи різних органів, включно з тими, що відповідають за зачаття. Це підкреслює глобальну проблему забруднення мікропластиком та його потенційний вплив на здоров’я людини.

На даний момент дослідження має попередній статус, представляючи собою анотацію до повного наукового звіту, який ще очікує на незалежне рецензування. Проте отримані результати вже змушують науковців по-новому оцінити вплив довкілля на фертильність. Чи можуть частинки пластику безпосередньо впливати на здатність чоловіка та жінки зачати дитину — поки що достеменно невідомо. Проте сам факт їхньої присутності у спермі та поблизу яйцеклітини викликає серйозне занепокоєння і вимагає подальших, глибинних досліджень впливу мікропластику на репродуктивну функцію.

Дослідники зазначають, що кількість виявлених частинок у зразках була відносно невеликою — здебільшого одна-дві частинки, максимум п’ять. Цікаво, що рівень забруднення фолікулярної рідини виявився вищим, ніж сперми. Це може пояснюватися тим, що під час стимуляції яєчників у рамках програми штучного запліднення посилюється кровотік до них, відповідно — збільшується і кількість речовин, що потрапляють до репродуктивної системи. Це відкриття підкреслює складність взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Окремі науковці наголошують, що вивчення впливу мікропластику на здоров’я людей перебуває на початковій стадії. Більшість поточних висновків ґрунтується на дослідженнях тварин, де пластик вводили у високих дозах. Прямих доказів довгострокової шкоди для людського організму в реальних умовах поки що недостатньо. Водночас, відомо, що хімічні речовини, які виділяються з пластику, пов’язують із гормональними порушеннями, розвитком онкологічних захворювань, проблемами зі шкірою та дихальними органами. Це свідчить про необхідність посиленого вивчення цього питання.

Дослідники планують розширити вибірку учасників та провести додаткові тести, аби встановити, чи пов’язані повсякденні звички людей — наприклад, вживання їжі з пластикової тари або використання певної побутової продукції — з підвищеним рівнем мікропластику в організмі. Також вчені мають намір з’ясувати, чи впливають ці частинки пластику на якість сперматозоїдів та яйцеклітин, що є ключовим для розуміння впливу на фертильність.

Хоча це лише початок значного наукового шляху у вивченні проблеми, фахівці вже зараз активно закликають до зменшення використання пластику у повсякденному житті. І хоча повністю уникнути контакту з ним практично неможливо, свідоме обмеження одноразових виробів, пластикового посуду та упаковки може стати першим важливим кроком до суттєвого зниження навантаження на людський організм та покращення загального стану здоров’я.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що мікропластик проникає в організм людини та як убезпечити себе від нього.

Раніше вчені вже висловлювали серйозне занепокоєння через повсюдне поширення мікропластику, адже його частинки були виявлені навіть у снігу в Антарктиді — одному з найвіддаленіших і, здавалося б, недоторканих регіонів планети, що свідчить про глобальність проблеми.