Знову сирена та клаксони машин супроводу розривали простір. Знову краяла серця скорботна “Пливе кача”. Встелений шлях квітами, схилені голови, обабіч дороги по шляху руху траурної процесії люди на колінах – так проводжали сьогодні останньою життєвою дорогою полеглого на війні земляка Саприку Дмитра Васильовича.

▪️ На Алеї Слави міський голова Олександр Заборовець звернувся зі словами підтримки і щирого співчуття батькам Дмитра Наталії Григорівні і Василю Петровичу, дітям Дмитру та Олександрі, сестрі Марині, всім рідним, близьким иа знайомим полеглого бійця, а також розповів про його життєвий шлях.

🔹Народився Дмитро 4 квітня 1985 року в селі Юрківка. Навчався у Юрківській школі, яку закінчив у 2000 році. Професійну освіту маляра-монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій та електрозварювальника здобув у професійно-технічному училищі нашого міста.

🔹В 2010 році закінчив Черкаський державно технологічний університет та здобув кваліфікацію інженера механіки.

🔹Працював в газовій службі міста, слюсарем по ремонту газового обладнання на комбінаті вогнетривів, у будівельних компаніях столиці України.

🔹12 березня цього року був призваний на службу. Служив в 44-тій окремій артилерійській бригаді імені гетьмана Данила Апостола.

▪️30 червня поблизу населеного пункту Самарське Краматорського району на Донеччині, під час виконання завдань по захисту Батьківщини, ворожий дрон обірвав життя захисника.

▪️ Дмитро жив, як чесна, порядна, привітна і добра людина. Пішов на небеса, як Воїн.

▪️ Поховали Героя на центральному кладовищі його рідного села.

🙏 Пам’ять про Дмитра та всіх полеглих за Україну Героїв буде жити у наших серцях і освітлювати їх шлях у Небесному царстві нашою глибокою вдячністю.

« повернутися