Щороку, особливо після завершення збору зернових, багато хто вдається до небезпечної традиції – спалювання сухостою, стерні та інших рослинних решток. Часто люди помилково вважають, що такий метод сприяє покращенню врожайності землі. Однак це твердження є глибоким міфом, що не лише не приносить користі, а й завдає колосальної шкоди довкіллю та здоров’ю людини.

Коли відбувається спалювання сухої трави та стерні, вогонь знищує не лише надземну частину рослин, а й усю цінну мікрофлору ґрунту, яка відіграє ключову роль у підтримці його родючості та важливих біологічних процесах. Родючий шар землі, що зазнав такої руйнівної дії, потребує від 5 до 6 років для повного відновлення. Це означає, що замість покращення врожайності, ми навпаки збіднюємо ґрунт, роблячи його менш придатним для землеробства в майбутньому.

Крім того, спалювання рослинних решток призводить до викиду в атмосферу величезної кількості шкідливих речовин. У процесі горіння виділяються небезпечні сполуки, такі як пестициди, радіонукліди, бензопірен та чадний газ. Ці токсичні елементи осідають у дихальних шляхах людини, блокуючи нормальне постачання кисню до тканин, що може стати причиною серйозних онкологічних та інших захворювань. Масштабні викиди цих шкідливих речовин в атмосферу посилюють парниковий ефект, що призводить до незворотних змін клімату та глобального потепління. Таким чином, кожне таке спалювання стерні чи трави – це внесок у глобальну екологічну катастрофу.

Як показує практика, такі діяння є джерелом великих бід, завдаючи непоправної шкоди як довкіллю, так і здоров’ю громадян. Саме тому уповноважені органи неодноразово наголошують на неприпустимості таких вчинків та попереджають про адміністративну та кримінальну відповідальність. За спалювання стерні, сухої трави та інших рослинних решток, законодавством України передбачено значні штрафи. Для громадян їх розмір коливається від 3060 до 6120 гривень, а для посадових осіб – від 15300 до 21420 гривень.

Особливо суворо караються аналогічні дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. У таких випадках штрафи зростають: для громадян – від 6120 до 12240 гривень, а для посадових осіб – від 21420 до 30600 гривень. Це підкреслює особливу цінність природоохоронних зон та жорсткість покарання за їх руйнування.

Варто також пам’ятати, що в умовах воєнного стану, в якому перебуває Україна, спалювання сухостою, включаючи стерню, суху траву та чагарники, може бути розцінене як акт диверсії. Відповідно до статті 113 “Диверсія” Кримінального кодексу України, такі дії караються позбавленням волі на строк від 15 років до довічного ув’язнення. Це надзвичайно серйозне правопорушення, яке підриває зусилля країни у боротьбі за свою незалежність та безпеку.

Закликаємо кожного бути свідомим та відповідальним громадянином. Не ставайте причиною знищення української флори та фауни, забруднення повітря та ґрунту. Особливо зараз, коли наша країна бореться за кожне життя, а наші мужні захисники та захисниці щодня ризикують своїм життям, щоб зберегти нашу землю. Захистимо довкілля разом!