Сьогодні Жовтоводська громада з глибоким сумом провела в останню путь свого відважного сина, прикордонника Віталія Гуру. Його героїчне життя обірвалося 2 липня, коли серце 51-річного захисника перестало битися у військово-медичному клінічному центрі. Віталій Гура боровся за життя до останнього подиху після отримання тяжких поранень під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України. Ця непоправна втрата стала черговим нагадуванням про високу ціну, яку платить наша країна за свободу та незалежність.Віталій Гура став на захист рідної землі в березні 2022 року, коли потреба у сміливих та відданих патріотах була особливо гострою. З перших днів повномасштабного вторгнення він виявив неперевершену мужність та самовідданість, присвятивши себе боротьбі за мирне майбутнє України. Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки фронту, включаючи Чернігівський, Донецький, Одеський та Харківський напрямки. На кожному з цих етапів він демонстрував незламність духу, професіоналізм та безмежну відданість військовій справі.Протягом своєї служби Віталій Гура зарекомендував себе як зразковий військовослужбовець. Його побратими та командири відзначали його надзвичайну сміливість, високу мотивацію та непохитну віру в перемогу. Він був не лише вправним воїном, а й надзвичайно цінною людиною — доброю, відповідальною та цілеспрямованою. Його внесок у спільну справу захисту Вітчизни неоціненний, а його приклад відваги та жертовності надихатиме майбутні покоління. Жовтоводська громада пам’ятатиме свого Героя навічно.Сьогодні вся Жовтоводська громада розділяє біль втрати з родиною Віталія Гури. У нього залишилися любляча дружина, двоє синів, а також рідні брат та сестра, для яких він був опорою та надією. Щирі співчуття висловлюємо всім рідним та близьким Героя, який віддав своє життя за Україну. Пам’ять про Віталія Гуру, його незламний дух, мужність та безприкладну самовідданість навічно закарбується в серцях кожного, хто знав його, і всіх українців.Ми пам’ятаємо, що Герої не вмирають. Вони продовжують жити в наших спогадах, у кожній перемозі, у кожному мирному світанку. Їхня жертовність є фундаментом нашої свободи. Нехай світла пам’ять про Віталія Гуру стане невичерпним джерелом сили та натхнення для всіх нас у боротьбі за вільну та незалежну Україну. Його подвиг ніколи не буде забутий, адже пам’ять про Героїв є вічною.