Повномасштабна російська агресія невблаганно продовжує затьмарювати нашу землю. Щодня тисячі наших захисників стоять на передовій, стримуючи ворога, який прагне знищити нашу свободу, культуру та саму сутність. Однак у серці нашої країни, далеко від окопів, розгортається інша, не менш важлива боротьба – боротьба за розуміння, єдність та спільну відповідальність за долю держави.

Сьогодні ми звертаємося до вас, український народе, з нагальним посланням. Ворожі удари по Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) – це не просто атаки на будівлі, а прямий удар по фундаменту нашої національної оборони. Ці центри є ключовими артеріями наших мобілізаційних зусиль, адже саме тут починається процес зміцнення нашої армії через підготовку та направлення резервів. Вони не є військовими фортецями чи складами зброї; це адміністративні осередки, що забезпечують безперебійне функціонування армії.

Останні хвилі ворожих атак по ТЦК та СП по всій Україні є яскравим свідченням відчаю та безсилля кремлівського режиму. Атакуючи їх, ворог прагне посіяти хаос, порушити нашу здатність до самоорганізації та послабити рішучість суспільства. Ці удари не є випадковими; це ретельно сплановані акти терору, спрямовані на підрив життєво важливих механізмів, які підтримують нашу боротьбу за свободу та незалежність України. Кожен ворожий боєприпас, що влучає в ТЦК, – це атака на кожного українця, який вірить у перемогу Збройних Сил України. Це спроба розколоти нашу єдність і зруйнувати інституцію, що дозволяє нашим воїнам-героям стояти міцно. Ворог розуміє, що мобілізована й рішуча Україна – це незламна сила та пряма їх поразка. Їхні атаки на ТЦК є доказом їхнього страху – не перед будівлями, а перед мужністю наших людей, які становлять справжню силу нації.

Реклама:

Хибне сприйняття мобілізації: виклик для суспільства

Борючись із зовнішніми загрозами, ми також мусимо протистояти внутрішньому виклику: зростаючій недовірі та нерозумінню щодо мобілізації та роботи ТЦК. Надто часто ці центри сприймаються з підозрою, ніби вони існують для ускладнення життя, а не для його захисту. Таке хибне сприйняття, підживлене дезінформацією та страхом, грає на руку ворогу. Воно роз’єднує нас, коли ми маємо бути єдиними. Воно послаблює нас у найважливіший момент, коли ми маємо бути сильними та зробити вирішальний ривок до справедливої перемоги.

Мобілізація – це не покарання чи тягар, нав’язаний тим, хто не бажає служити. Це життєдайна артерія нашої оборони. Кожен воїн на передовій, кожен медик, який рятує життя, кожен логіст, який забезпечує постачання, – усі вони розпочали свій шлях через мобілізаційний процес. ТЦК – це не безликі бюрократичні установи; їхній персонал – це українці, багато з яких служили або втратили близьких у цій війні. Вони є невід’ємною частиною нашої спільної боротьби за існування. Цілком зрозумілі загальнолюдські страхи, пов’язані з необхідністю залишити родини, роботу, затишок дому, щоб зіткнутися з невідомістю війни. Але давайте будемо відвертими: альтернатива набагато гірша. Без мобілізованого суспільства, без громадян, готових стати пліч-о-пліч із нашими збройними силами, ворог не зупиниться. Війна не закінчиться сподіваннями на мир – вона закінчиться лише завдяки нашим спільним зусиллям, мужності та непохитній рішучості.

Мобілізація як спільний обов’язок: зміна наративу

Настав час змінити сприйняття мобілізації. Це не лише відповідальність Збройних Сил України чи ТЦК та СП – це спільний обов’язок всього громадянського суспільства, який об’єднує усіх українців. Розв’язана кремлівським режимом повномасштабна агресія не розрізняє регіони, професії чи походження. Вона загрожує кожному куточку України. І так само, як війна зачіпає всіх нас, боротьба за захист нашої батьківщини має стосуватися кожного. Сьогодні кожен громадянин зобов’язаний переосмислити своє ставлення до мобілізації. Сприймайте її не як перешкоду, а як акт патріотизму, безцінний внесок у виживання нашого народу.

ТЦК – не ваші противники; вони є воротами до забезпечення того, щоб наша армія залишалася сильною, здатною та готовою захистити майбутнє України. Підтримуючи їхню роботу, відповідаючи на заклик до служби, ви допомагаєте не лише військовим – ви захищаєте свої сім’ї, громади та мрію про сильну, незалежну Україну. Тим, хто поширює чи вірить у дезінформацію про ТЦК, ми просимо зупинитися та критично оцінити інформацію. Ворог процвітає на роз’єднаності. Кожен вкид, кожен ворожий акт проти мобілізаційних зусиль служить їхнім руйнівним цілям. Натомість давайте спрямуємо нашу енергію на конструктивні дії. Ставайте волонтерами, долучайтесь до Збройних Сил України через рекрутингові центри. Разом ми можемо заглушити голоси сумнівів блискавкою нашої єдності.

Перемога України: війна не закінчиться без тебе

Шлях до перемоги нелегкий, але він очевидний. Він вимагає жертв, незламної стійкості та непохитної відданості нашій спільній меті. Війна не закінчиться без тебе – без твоєї мужності, твоєї підтримки, твоєї готовності відстояти те, що правильно. Тим чоловікам і жінкам, які вже відповіли на заклик, ми віддаємо честь. Ваша хоробрість надихає нас усіх. Тим, хто вагається, ми просимо поглянути на ширшу картину. Йдеться не лише про сьогодення – йдеться про Україну, яку ми залишимо нашим дітям. Йдеться про те, щоб наш Державний жовто-блакитний прапор майорів над вільною та суверенною територією України.

Ми закликаємо кожного українця долучитися до цієї боротьби будь-яким можливим способом. Чи то через військову службу, волонтерство, чи просто підтримку тих, хто служить, ваш внесок має вирішальне значення. ТЦК – не ворог; вони є невід’ємною частиною нашої оборони, і їм потрібна ваша довіра та співпраця. Давайте стояти разом, об’єднані спільною метою, і покажемо всьому світові, що Україна надзвичайно сильна. Війна не закінчиться без тебе. Але з тобою ми переможемо.

Слава Україні! Героям Слава!