---

Документальне підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки

Головне управління ДПС в Одеській області повідомляє, що відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України (із змінами, далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в декларації про майновий стан і доходи лише реквізити електронного розрахункового документа.

Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Звертаємо увагу, що за результатами 2024 року платники мають право скористатись податковою знижкою та подати річну податкову декларацію до 31 грудня 2025 року (включно).

 

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що обмеження права на нарахування податкової знижки визначені пунктом 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ). 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). 

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166 ст. 166 ПКУ (п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Звертаємо увагу, що за результатами 2024 року платники мають право скористатись податковою знижкою та подати річну податкову декларацію до 31 грудня 2025 року (включно).

 

ДПС пропонує бізнесу долучитися до обговорення змін щодо удосконалення системи СМКОР

ДПС пропонує бізнесу долучитися до обговорення змін щодо удосконалення роботи системи СМКОР.

«Наша команда ДПС обіцяла максимальну відкритість та комунікацію. Дотримуємося своїх обіцянок. Робимо ще один крок  для ефективного діалогу з бізнесом. Той, який має спростити роботу бізнесу, але при цьому і не зменшити наповнення бюджету», – написала на сторінці у Facebook в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух. 

Вона нагадала, що навесні податкова розробила зміни до постанови № 1165 щодо Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 

Вона зазначила, що про необхідність удосконалення системи СМКОР йшлося вже давно, бо під час кожної зустрічі з бізнесом лише лінивий не казав, що проблеми є. 

«Команда ДПС почула і запропонувала своє бачення, що можна змінити. І вдячна команді Мінфіну, що вже маємо погоджений варіант. Але хочемо чути і думки бізнесу. Для нас це важливо! Це про довіру, про спільне бачення як допомагати країні мати фінансову стабільність в таких надскладних умовах», – сказала вона. 

Проєкт вже на вебпорталі ДПС: 

https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2025-rik/79589.html 

Маєте зауваження та пропозиції?

До 1 серпня включно надсилайте їх на:

електронну адресу: [email protected] 

поштою: м. Київ, Львівська площа, 8 (Державна податкова служба) або вул. Арсенальна, 9/11 (Державна регуляторна служба України).

«АЛЕ! Напрацьовані зміни – це не про те, як ухилятися. Це про зняття штучних перешкод, які заважають бізнесу, який працює чесно. Ми ж всі за чесність і рівні умови роботи. Чи не так?» – додала в. о. Голови ДПС.    

Коротко про напрацьовані зміни:  

– Збільшено ліміти для безумовної реєстрації накладних – граничний обсяг постачання зросте до 1 млн грн, а на одного контрагента – до 100 тис. грн, змінено умову в частині кількості платників, на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5). Операції з невеликими сумами (до 10 тис. грн) будуть реєструватися без затримок, цей ліміт нині становить 5 тис. грн. Ліміт загального обсягу таких операцій в поточному місяці буде збільшено до 3 млн грн (наразі 500 тис. грн).   

– Спрощено моніторинг податкових накладних за експортними операціями для підприємців, які працюють у зонах із потенційною загрозою бойових дій, але де наразі немає активних боїв. Планується також швидша обробка накладних з експортними операціями, якщо їхні коди збігаються з кодами в таблиці даних платника податків і він не включений до переліку ризикових.

– Менше бюрократії після виключення платників з переліку ризикових – накладні підлягатимуть автоматичній реєстрації, якщо компанія має позитивну податкову історію та виконуються інші визначені умови.

– Удосконалено механізм автоматичного врахування таблиць даних платника податку.

– Зміни окремих показників позитивної податкової історії – більше підприємств зможуть скористатися такими показниками. Зокрема, ліміти обсягу операцій збільшено з 1 млн грн до 3 млн грн, на одного контрагента зі 100 до 500 тисяч, змінено умову в частині кількості платників на яких керівник може займати аналогічну посаду (зараз 3, планується 5).   

– Змінено критерій ризиковості операцій щодо розрахунків коригування податкових зобов’язань при поверненні товару від неплатника ПДВ, а саме не вважатиметься ризиком подання такого розрахунку коригування протягом 90 днів (наразі 30 днів). Це зменшить ймовірність блокування розрахунку коригування при поверненні товару від неплатника.

 

Юридична особа придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності: з якої дати сплачується земельний податок?

Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (зі змінами, далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 269.1 статті 269 ПКУ встановлено, що платниками плати за землю є:

платники земельного податку (підпункт 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ):

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (підпункт 269.1.1.1 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (підпункт 269.1.1.2 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ);

платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (підпункт 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПКУ).

Згідно з пунктом 270.1 статті 270 ПКУ об’єктами оподаткування платою за землю є:

об’єкти оподаткування земельним податком (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ):

земельні ділянки, які перебувають у власності (підпункт 270.1.1.1 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ);

земельні частки (паї), які перебувають у власності (підпункт 270.1.1.2 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ);

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (підпункт 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ);

об’єкти оподаткування орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПКУ).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (стаття 126 ЗКУ).

Частиною першою статті 9 Закону України “Про оренду землі” від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV визначено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному ЗКУ, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135 – 139 ЗКУ. Договір оренди землі припиняється, зокрема у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря (абзац четвертий частини першої статті 31 Закону № 161).

Підпунктами “а” і “б” пункту 286.1 статті 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є:

дані державного земельного кадастру;

дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, юридична особа, яка придбала орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, сплачує земельний податок з дати державної реєстрації права власності на цю земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку юридична особа сплачує орендну плату відповідно до договору оренди землі.

 

---

« повернутися