Пам’ять про тих, хто поклав життя на вівтар боротьби за волю і свободу України і вже ніколи не переступить поріг рідної домівки, житиме вічно. Вони не вмирають, а стають світлом, яке освітлює шлях у майбутнє.

8 липня минає два скорботних роки, як Оратівська селищна територіальна громада втратила свого Захисника – Латюка Романа Олексійовича (20.11.1990-08.07.2023).

Народився Роман у м. Тетіїв на Київщині. Зростав і навчався у с. Кошлани. Звідси зробив перші кроки у самостійне доросле життя, коли пішов навчатися у Вороновицьке ПТУ.

Хлопець був веселим, товариським і надзвичайно працелюбним. Мав добре серце. Любив музику і захоплювався технікою. Був дбайливим сином та онуком.

Роман жив, трудився, будував плани… А 10 квітня 2023 року був мобілізований на військову службу до Збройних Сил України.

В одній із найгарячішіх точок бойових дій під Авдіїівкою він пройшов бойове хрещення пеклом війни. Вона несправедливо і жорстоко обірвала життєвий шлях матроса Латюка Романа на 23-му році життя. 8 липня він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки Покровського району Донецької області.

Мужній воїн пройшов важкий шлях жертовності і відданості своєму народові, проявив героїзм у боях із російським агресором і став до строю Небесного війська. Роман Латюк був звичайним українцем із високим почуттям патріотизму, а у Вічність пішов Героєм у славі пам’яті своїх земляків, бо його подвиг у боротьбі за Вітчизну, за український народ, за кожного з нас є безсмертним.

Вічна і світла пам’ять Герою-земляку!

« повернутися