🕯10 липня — важлива дата для всієї України, що відзначається як День вшанування пам’яті медичних працівників, які віддали своє життя, рятуючи інших. Цей день є глибоким символом безмежної самовідданості, мужності та відданості професії. Українська нація схиляє голови перед тими, хто до останнього подиху залишався вірним лікарській присязі, виконуючи свій професійний та людський обов’язок. Це нагода згадати не лише тих, хто відійшов у вічність, але й тих, хто щодня продовжує цю нелегку справу, попри всі виклики.Роль медичних працівників у суспільстві завжди була ключовою, але в умовах глобальних викликів, таких як пандемії та збройні конфлікти, вона набула особливого, героїчного значення. Вони є першими, хто зіштовхується з болем та стражданнями, і саме вони дарують надію на одужання. Багато хто з них поклав своє життя, намагаючись врятувати інших. День пам’яті медиків — це не просто формальна церемонія, а глибоке усвідомлення того, що їхня праця є фундаментом нашого суспільного здоров’я та добробуту.У найважчі часи, коли країна зіткнулася з масштабними випробуваннями, медики завжди були на передовій. Під час пандемії COVID-19 вони працювали на межі людських можливостей, часто без достатнього захисту, піддаючи ризику власне життя. З початком повномасштабного вторгнення російської федерації, військові та цивільні медичні працівники — лікарі, фельдшери, медсестри — продовжують виконувати свій лікарський подвиг у нелюдських умовах. Вони проводять складні операції під обстрілами, надають першу допомогу на лінії фронту, евакуюють поранених з гарячих точок. Ця саможертовна праця нерідко коштує їм найдорожчого — власного життя. Україна пам’ятає кожного загиблого медика.Цього дня, 10 липня, ми вшановуємо пам’ять:🥀 військових медиків, які загинули від рук агресора, відважно рятуючи поранених бійців та цивільне населення;🥀 цивільних медичних працівників, що втратили життя внаслідок ворожих обстрілів або під час виконання своїх професійних обов’язків у медичних закладах;🥀 усіх, хто не повернувся з бойових зон, з реанімаційних відділень чи з евакуаційних місій, де вони до останнього боролися за порятунок життів.Ми висловлюємо щиру та глибоку повагу родинам загиблих, чиї близькі стали справжніми героями України та символами незламної волі до життя. А також ми безмежно вдячні всім, хто сьогодні продовжує цю надскладну справу, попри виснажливу втому, постійну небезпеку та значні ризики. Їхній внесок у порятунок життів є безцінним. День пам’яті медиків слугує постійним нагадуванням про справжніх героїв, чий лікарський подвиг назавжди вписаний в історію нашої країни. Нехай пам’ять про цих незламних професіоналів буде вічною.Арт: Н.Тітов