10 липня в Україні відзначається важлива пам’ятна дата – День вшанування загиблого медика. Цей день є свідченням глибокої національної вдячності та шани до тих медичних працівників, які поклали своє життя, виконуючи професійний обов’язок під час повномасштабної російської агресії. Це не просто дата в календарі, а нагадування про безцінний внесок і героїзм людей, які рятували життя інших, часто ціною власного.

Ініціатива «Посвіт пам’яті», започаткована Орденом Святого Пантелеймона, має на меті увічнити світлу пам’ять про медичних працівників, які загинули, захищаючи Україну та надаючи допомогу в найгарячіших точках. Проєкт є фундаментальною національною місією зі збереження пам’яті про їхню жертовність та безмежну відданість справі порятунку людських життів. Метою цієї важливої ініціативи є не лише збереження історичної пам’яті про героїзм медиків, але й підтримка їхніх родин, а також формування в суспільстві глибокої поваги та вдячності до медичної професії загалом.

В рамках проєкту «Посвіт пам’яті» було ініційовано запровадження Дня вшанування загиблого медика саме 10 липня. Цю дату обрано невипадково: вона передує Дню Святого Пантелеймона, який відзначається 27 липня як День медичного працівника в Україні. Такий вибір дати підкреслює нерозривний зв’язок між життям та самопожертвою, між виконанням професійного обов’язку та готовністю до найвищої жертви заради інших. Це символізує, що пам’ять про полеглих медиків є невід’ємною частиною великого свята всієї медичної спільноти.

Медики завжди були на передовій – як у мирний час, так і під час військових дій. Їхній героїзм під час російської агресії є прикладом незламності духу та вірності клятві Гіппократа. Вони працювали під обстрілами, в нелюдських умовах, часто без належного забезпечення, але завжди прагнули надати допомогу кожному, хто її потребував. Їхня самопожертва є однією з найяскравіших сторінок історії українського спротиву.

Проєкт «Посвіт пам’яті» є не просто архівом історій, а живою ниткою, що з’єднує минуле з сьогоденням, дозволяючи наступним поколінням пам’ятати про ціну миру та важливість медичного служіння. Це символ національної вдячності та визнання подвигу медичних працівників, які, ризикуючи собою, залишалися на своєму посту до останнього подиху, виконуючи свій професійний обов’язок. Вшанування загиблих медиків – це наш спільний обов’язок.

У різних куточках України проводяться заходи в рамках цієї ініціативи. Так, у Вільшанській селищній Публічній бібліотеці імені Л.Горячко відбулася зворушлива година вшанування пам’яті загиблих бойових медиків під назвою «Вони мали жити». Такі заходи є надзвичайно важливими для збереження пам’яті про героїзм та самопожертву медиків, а також для виховання поваги до їхньої праці у підростаючого покоління. День вшанування загиблого медика має стати традицією, що символізуватиме безсмертя подвигу тих, хто віддав життя за Україну та її народ.