Старостенко Євген Григорович народився 9 вересня 1986 року в рідному Ніжині. Тут він зростав, формувався як особистість, навчався в Ніжинській ЗОШ №15, де проявляв себе як старанний та активний учень. Після здобуття базової середньої освіти Євген продовжив навчання в місцевому училищі №11, де опановував професійні навички. По завершенню училища він одразу розпочав свій трудовий шлях, демонструючи відповідальність та працьовитість. Його життя до повномасштабного вторгнення було типовим для молодого чоловіка, який прагнув створити щасливе майбутнє для себе та своєї родини.

З початком повномасштабної агресії Росії, коли ворог стояв на порозі України, Євген не залишився осторонь. Він без вагань, одразу пішов добровольцем до територіальної оборони, щоб захищати своє рідне місто Ніжин від окупантів. Цей крок засвідчив його безмежну любов до Батьківщини та готовність до самопожертви. У червні 2022 року, коли потреба у кваліфікованих захисниках була особливо гострою, Євгена було мобілізовано до навчального центру. Після підготовки його перевели до Дніпра, а звідти – безпосередньо до Бахмутського району Донецької області, де він і зустрів свою загибель, виконуючи військовий обов’язок.

Найбільший біль від втрати відчуває родина Героя Євгена Старостенка. У нього залишилася п’ятирічна донечка Анастасія, для якої батько назавжди залишиться героєм з фотографій та спогадів близьких. Ця втрата є невимовною і для всіх, хто знав Євгена. Двоюрідний брат Роман згадує про нього з теплотою: «Женя був добрим, веселим хлопцем, мав багато друзів. З дитинства професійно займався футболом, представляв наше місто на різних змаганнях. Мріяв про кар’єру футболіста». Ці слова малюють образ життєрадісної людини, яка мала свої мрії, але пожертвувала ними заради майбутнього України.

Чин похорону та прощання з Ніжинським героєм відбувся у Храмі Всіх Святих у Ніжині, де зібралися сотні людей – рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади та просто небайдужі громадяни, щоб віддати останню шану полеглому захиснику. Слова скорботи та безмежної вдячності лунали на адресу Євгена, який віддав своє життя за мирне небо над Україною. Поховали Євгена Старостенка на Гуньківському кладовищі Ніжина, поруч з могилою його матері. Це місце тепер стане осередком пам’яті про його подвиг.

Ми безмежно дякуємо та низько вклоняємося перед кожним героєм, хто захищає нашу державу. Втрати, як загибель Євгена Старостенка, є непоправними і назавжди залишають глибокий шрам у серцях українців. Висловлюємо щирі співчуття родині, друзям та всім близьким Євгена Григоровича. Його мужність, самовідданість та жертовність назавжди будуть жити у нашій пам’яті. Вічна пам’ять герою, який поклав життя за свободу України!