🕯 10 липня – це важливий день для всієї України, коли ми вшановуємо пам’ять усіх медичних працівників, які загинули, рятуючи життя інших та захищаючи нашу Батьківщину. Ця дата слугує нагадуванням про неймовірну жертовність та відданість, що притаманні представникам однієї з найгуманніших професій. Вони щодня стояли на сторожі здоров’я, а в найкритичніші моменти – без вагань віддавали життя за Україну. Пам’ять про цих відважних фахівців є священною і має жити вічно в серцях кожного українця.

Кожен, хто віддав своє життя на полі бою, від ворожих куль, унаслідок обстрілів мирних міст чи під час виконання професійного обов’язку в небезпечних умовах, є символом незламності духу та безмежної любові до ближнього. Медики працювали в надлюдських умовах, часто без належного відпочинку, ризикуючи власним життям, аби надати допомогу тим, хто її потребував. Чи то на передовій, під свистом куль і вибухів, чи то в прифронтових госпіталях, під постійною загрозою атак, чи навіть у мирних містах, які стали мішенню ворога – ці самовіддані фахівці завжди були там, де найбільше боліло, надаючи першу допомогу, проводячи складні операції та підтримуючи поранених. Вони довели свою надзвичайну мужність і стійкість.

Особлива шана та глибока пам’ять сьогодні присвячується Віталію Федоровичу Демчуку, машиністу КНП «Гощанська ЦПМСД». Віталій Федорович загинув 31 березня 2024 року під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу землю. Його ім’я навічно вписане в літопис українського героїзму. Він був не просто представником медичної галузі, а справжнім патріотом, який до останнього подиху стояв на захисті свободи та незалежності України. Його приклад надихає нас не забувати про ціну, яку платить наш народ за мирне небо. Вшанування загиблих – це наш спільний обов’язок перед тими, хто віддав найцінніше заради нас. Це також нагадування про те, що війна триває і забирає найкращих синів та дочок нашої нації.

Кожен з нас може долучитися до цієї важливої справи вшанування пам’яті. Мешканців селища Гоща запрошуємо о 14:00 приєднатися до хвилини мовчання, щоб разом вшанувати пам’ять Віталія Демчука та всіх медиків-героїв. Це буде скромний, але щирий вияв нашої вдячності та пошани. Цей День пам’яті також спонукає нас до роздумів про поточний стан медичної системи в умовах війни, про необхідність підтримки тих, хто продовжує працювати, та про важливість підготовки нових кадрів. Життя кожного українця є безцінним, і саме медичні працівники стоять на першій лінії його збереження. Вони – наша надія та опора. Ми повинні пам’ятати, що справжні герої не вмирають. Вони продовжують жити в наших серцях, у нашій пам’яті та в історії великої, незламної України. Їхня самопожертва є запорукою нашого майбутнього, а їхній подвиг – вічним джерелом сили для наступних поколінь. Зберігаючи пам’ять про кожного полеглого медичного працівника, ми будуємо міцний фундамент для вільної та процвітаючої держави. Нехай світла пам’ять про всіх загиблих медичних працівників назавжди залишиться у наших серцях.