Сьогодні, 10 липня, Україна вперше офіційно вшановує День загиблого медика – важливу дату в календарі пам’яті та поваги до всіх медичних працівників, які віддали своє життя, рятуючи інших. Цей день є символом глибокої вдячності нації за незламну мужність та самовідданість, проявлену лікарями, медсестрами, фельдшерами та парамедиками, які до останнього подиху виконували свій професійний та людський обов’язок. Вшанування загиблих медиків – це не просто формальний акт, а щира потреба суспільства пам’ятати про тих, хто стояв на сторожі життя, часто ціною власного. Медики – справжні герої сучасності, які виконують свою місію не лише в операційних кімнатах, реанімаційних відділеннях чи приймальнях лікарень. Їхня служба простягається далеко за межі мирних буднів. Особливо яскраво їхній подвиг проявляється в умовах надзвичайних ситуацій та на передовій бойових дій. У зоні конфлікту, під постійними обстрілами, ризикуючи власним життям, вони надають невідкладну допомогу пораненим, евакуюють постраждалих, забезпечують життєдіяльність польових госпіталів. Ці мужні чоловіки та жінки щодня демонструють неймовірну стійкість, професіоналізм та жертовність. Їхні дії рятують сотні й тисячі життів, підтримуючи медичний фронт країни. Без їхньої невтомної праці та жертовності важко уявити боротьбу за життя та здоров’я нації. День вшанування загиблих медиків закликає кожного українця зупинитися на мить і згадати тих, чиє серце зупинилося під час виконання свого благородного обов’язку. Це нагода схилити голови перед мужністю тих, хто свідомо обрав шлях служіння людям, навіть якщо це коштувало їм найдорожчого. Вони залишили по собі незгладимий слід в історії, ставши прикладом безмежної любові до ближнього та професіоналізму. Їхня пам’ять житиме вічно в серцях вдячних співвітчизників. Необхідно підкреслити, що героїзм медиків не обмежується лише фронтом. Вони рятують життя щодня в цивільних умовах, борючись з хворобами, епідеміями, наслідками катастроф. Кожен із них – це окрема історія мужності та самовідданості. Цей день є нагадуванням про те, наскільки тендітним є людське життя і наскільки великою є ціна тих, хто його оберігає. Ми висловлюємо глибоку подяку тим, хто продовжує тримати медичний фронт сьогодні, хто щодня бореться за кожне дихання, за кожну посмішку, за кожне повернене до життя серце. Вшануймо пам’ять загиблих медиків хвилиною мовчання, віддаючи данину поваги їхньому неперевершеному подвигу.

Вічна пам’ять та слава медикам-героям! Честь і вдячність тим, хто продовжує тримати медичний фронт сьогодні.