У ГРОМАДІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯ-ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ЮРІЯ ЯВОРСЬКОГО

9 липня 2025 року в с.Безводному на Алеї Пам’яті встановили портрет загиблого Героя Юрія Леонідовича Яворського

З почуттям болю, вдячності й шани громада Безводнівського старостинського округу зібралася, аби вшанувати пам’ять полеглого захисника України. Присутні схилили голови в скорботі, згадуючи земляка, який віддав життя на війні, захищаючи рідну землю від російської навали. Відтепер тут, на місці пам’яті і шани, майорітимуть три Державних Прапори біля портретів загиблих синів Безводнівської землі – Юрія Яворського, Аліма Рудого та Анатолія Кіша.

Молодший сержант Юрій Яворський народився 5 вересня 1995 року в с.Безводному. Тут минули його дитячі роки і навчання у місцевій школі. Зростав Юра вихованим та дисциплінованим хлопцем, допомагав батькам по господарству. Спокійним і доброзичливим запам’ятали його усі жителі села. З 2011 по 2015 рік Юрій навчався у Вінницькому транспортному коледжі за професією “Лісове господарство». Опісля вступив до Львівського національного лісотехнічного університету України на факультет «Лісове і садово-паркове господарство», який закінчив у 2018 році, здобувши вищу освіту. З 2020 року працював озеленювачем на підприємстві «Сади Едема» м.Львова. Залюблений у професію, Юрій творив красу, прикрашаючи своїми вмілими руками місто, будував плани на життя, мріяв. Але усе перекреслила клята війна. Не встиг хлопець створити сім’ю, подарувати батькам онуків. Лише 29 років відміряла доля військовому. Не дожив до свого 30-ліття всього кілька місяців…

У Збройних Силах України з 16 жовтня 2024 року. Був призваний на військову службу по мобілізації Галицько-Франківським ОТЦК та СП м.Львова. Пройшовши навчання у військовому коледжі сержантського складу Національної академії Сухопутних військ та отримавши Грамоту за високі показники у навчанні, сумлінне виконання службових обов’язків, Юрій Яворський став на захист Вітчизни. Служив на посаді командира І відділення управління 2-го самохідного артилерійського взводу І-ої самохідної артилерійської батареї І-го самохідного артилерійського дивізіону однієї із військових частин.

Його життя обірвалось на одному з найнебезпечніших напрямків фронту, де не вщухають ворожі обстріли, де земля просякнута кров’ю цвіту нації. Загинув Юрій 13 квітня 2025 року в районі населеного пункту Юнаківка Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання. Лише 7 травня тіло загиблого було ідентифіковано і згорьовані батьки отримали страшне сповіщення. У Героя залишились мама Тетяна Вікторівна, батько Леонід Вікторович (теж військовослужбовець, який воював на найгарячіших напрямках) та сестра Наталя.

Староста Безводнівського старостинського округу Володимир Бойко від імені односельців звернувся до батьків Героя з подякою за виховання сина-патріота та вручив прапор, яким було прикрите фото матері Юрія Тетяні Вікторівні. Він зазначив, що гідне вшанування кожного Героя – пріоритетне завдання.
– Наші полеглі Герої віддали за кожного з нас найцінніше – власне життя, тому найменше, що ми можемо зробити – це облаштувати гідне місце, куди могли б приходити рідні та близькі. А також, щоб усі бачили, скільки невинних життів забрали всі роки війни проти рашистів.

Патріотичну пісню «Мамо, Україно, тяжкий час настав» душевно виконала ведуча Надія Гуменна, викликавши сльози на очах учасників події.

Священник ПЦУ о.Богдан освятив портрети Юрія Яворського та анатолія Кіша. А після заходу у храмі провів заупокійну службу за всіма Героями, які віддали свої життя за Україну.

Односельці поклали квіти до підніжжя пам’ятних знаків загиблим Героям.

Пролунали Гімн України та слова: Слава Україні! Героям слава!

Жителі Безводного завжди пам’ятатимуть звитягу і подвиг Юрія Яворського. Він наближав нашу Перемогу. Вічна і світла пам’ять, слава і шана Герою України!

Фото зі сторінки ФБ Надії Гуменної.