Торгівля людьми – ганебне явище, яке існує у сучасному світі

Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.

Україна довгий час була переважно країною походження і транзиту людей, що опинилися в ситуації торгівлі людьми. Однак, в останні роки наша країна все частіше стає країною призначення жертв торгівлі людьми, крім того, все більшого поширення набуває внутрішня торгівля людьми – в межах України.

Хоча наразі неможливо задокументувати факти злочину на окупованих територіях, але зафіксовані випадки дозволять у майбутньому притягнути кривдників до відповідальності.

За словами Андрія Лабуня, державного експерта експертної групи з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та гендерної рівності Мінсоцполітики, прикрі випадки торгівлі людьми трапляються по всій території України. І, як правило, процес втягнення людини до цього злочину складається з 5 етапів:

Перший етап здійснення злочину – це вербування. Як правило, воно відбувається у різних форматах: під приводом надання роботи, запрошення на роботу від друзів чи родичів, через медіа, а також через фірми, які часто позиціонують себе як рекламні, модельні чи шлюбні агентства.
Другий етап – переміщення. Це таємний (викрадення) чи відкритий процес, коли людина потрапляє у більшості випадків за кордон, де її використовують у своїй діяльності.
Третій етап – переховування, коли потерпілу чи потерпілого позбавляють документів, засобів зв’язку та можливості повідомити про себе.
Четвертий етап – передача.
П’ятий, заключний – експлуатація. Це можуть бути різні форми, як сексуальна експлуатація, так і робоча, також обертів набирає примус до сурогатного материнства.

Якщо особа потерпіла від таких дій, головне – не мовчати, а повідомляти про те, що з нею трапилось. Це дозволить правоохоронним органам знайти і покарати винного, а постраждала особа може отримати необхідну допомогу, підтримку та соціальні послуги.

Щоб не потрапити на гачок торгівців людьми, варто дотримуватись правил безпеки:

будьте обачними — ніколи і нікому не передавайте документи, що посвідчують особу. Ваша ідентичність — це ваша головна цінність;
вивчайте мову країни, де плануєте працювати. Базові знання допоможуть вам контролювати ситуацію;
не діліться особистою інформацією в інтернеті. Пам’ятайте про кібербезпеку;
перевіряйте умови праці перш ніж приймати будь-яку пропозицію роботи;
завжди повідомляйте своїх близьких, родичів та партнерів про усі дані вашої поїздки: маршрут, країна, місце призначення, номер закордонного телефону, ПІП контактної особи, яка вас буде зустрічати, та інші дрібні та не менш важливі деталі вашої подорожі;
придумайте з близькими кодове слово, яке ви будете застосовувати, якщо потрапите у небезпеку;
майте при собі перелік телефонів посольств та консульських установ України за кордоном.

Торгівля людьми та експлуатація під час війни та збройних конфліктів набувають особливо неприйнятних форм. Крім цього, через хаос, спричинений війною, такі випадки складніше задокументувати та надати допомогу постраждалим.

Якщо вам це знайомо, не бійтесь звернутися по допомогу. Примусове використання у збройному конфлікті – незаконне, а постраждалі можуть розраховувати на підтримку.

Дзвоніть на конфіденційну Гарячу лінію з протидії торгівлі людьми 15-47