Сьогодні у нашій громаді приспущені Державні Прапори і квітами устелена дорога – Монастирищина зустрічала свого хороброго Сина Андрія Анатолійовича Титаренка з війни, щоб провести до Небесного Війська та проститись навіки.

Андрій Титаренко – наш Герой! Йому було лише 47 років, 6 з яких відчайдушно захищав Україну, її дітей. Не корився втомі, не піддавався паніці, впевнено робив своє – день за днем, рік за роком стримував підступну орду. Здавалось, уже все знав про ворогів. Але кожного разу дивувався їх підлості та кретинізму.  Він наскрізь бачив їх кровожерливі наміри ще з 2019, але ніколи не шкодував, що одягнув піксель, як би важко не було. Адже Україна була його світочем, а він був Сином своїх батьків і Батьком свого сина – хоробрим, відважним, рішучим.

Андрій народився 7 грудня 1977 року в селищі Цибулів у родині Анатолія Петровича та Катерини Іванівни Титаренків. Мав брата Олександра, з яким крізь усе життя пронесли гарні братські стосунки. У 1984 році пішов до першого класу Цибулівської школи, яку закінчив 1994 році. А через рік,  у 1995 році, був призваний на строкову військову службу до лав ЗСУ. Повернувшись із армії, вступив до Смілянського технологічного фахового колледжу Національного університету харчових технологій, де здобув спеціальність електрика. Після закінчення коледжу, влаштувався на роботу до Цибулівського цукрового заводу слюсарем КІП. Потім працював у Києві на підприємстві ПрАТ ТРАНС електриком.

У 2009 році Андрій одружився із коханою Світланою, а через рік, у 2010 році, в молодої сім’ї народився син Артур.

Доля не шкодувала нашого Героя, випробовувала на міць, як могла, та він не здавався – крокував своєю стежиною життя гідно. У 2019 році Андрій Титаренко вирішив підписати контракт із Збройними Силами України. Адже не міг більше спостерігати, як російські ординці знекровлюють східні області його країни. Тож, залишивши дім, рідних і мирне життя, він обрав шлях справжнього Воїна.

Після підписання 3-річного контракту брав участь в операції об’єднаних сил. Вже у 2020 році отримав статус учасника бойових дій і продовжив службу по контракту. У березні 2022 року наш Герой мав повернутися додому. Але за тиждень до закінчення дії контракту розпочалась повномасштабна війна, яку Андрій зустрів на Донеччині, де звільняв землю від руської окупації. Воював у складі 117-ї окремої важкої механізованої бригади. Був водієм відділення підвозу запасів інженерного озброєння взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення. Його робота, як і життя, не була легкою, та завищене почуття відповідальності за працю, побратимів – було для нього компасом, тож завжди чітко та сумлінно виконував військові завдання.

На жаль, 5 липня 2025 року внаслідок ураження ворожим FPV-дроном старший солдат Андрій Титаренко отримав смертельне поранення і героїчно загинув, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області. Андрій віддав своє життя за Україну, проявивши найбільшу любов до рідних, близьких, до своєї Батьківщини і до нашого майбутнього – дітей.

Сьогодні, 11 липня, Герой «на щиті» повернувся додому. Вшанувати вірного Сина України прийшли рідні, близькі, керівництво громади, духовенство, військовослужбовці і громадськість.

Поховали Воїна на цибулівському кладовищі  під триразовий збройний салют і Державний Гімн України. Синьо-жовтий стяг, що огортав домовину Полеглого, військові передали рідним Героя на вічну пам’ять про подвиг Захисника України.

Висловлюємо глибоке співчуття мамі Катерині Іванівні, батькові Анатолію Петровичу, сину Артуру, брату Олександру та всім рідним, близьким і знайомим Воїна. Схиляємо голови в спільній скорботі з усією громадою.

Душа Воїна Андрія відправилась до Війська Небесного у Царство Боже, де віднині він буде заступником для своїх побратимів, родини, друзів і звідки оберігатиме усіх нас. А ми пронесемо світлу пам’ять про хороброго земляка у своїх вдячних серцях.

Не вмирають ті, хто віддав життя за рідну землю – вони живуть у пам’яті, у вітрах над полями, у поглядах дітей, які зростають у вільній країні…

Вічна пам’ять нескореному Герою Андрію Титаренку.

Вічна Йому слава і шана.

« повернутися